«Божевільний світ Трампа» змусив Норвегію переглянути ставлення до ЄС
У Норвегії почали сумніватися, що перебування поза Євросоюзом залишається вигідним
Норвегія почала переосмислювати свої відносини з Європейським Союзом на тлі змін у світовій політиці, пов'язаних із президентством Дональда Трампа, посиленням ролі Китаю та новими викликами для безпеки Європи. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на видання Financial Times.
Чому в Норвегії знову заговорили про ЄС
Глава норвезької дипломатії Еспен Барт Ейде нагадав, що його країна двічі відмовлялася від вступу до ЄС на референдумах – у 1972 та 1994 роках. Головними причинами тоді були побоювання щодо майбутнього рибної галузі та сільського господарства.
«Ми сказали «ні» у 1972 році через рибу, і знову у 1994 році, це було переважно через рибу. Риба та сільське господарство», – зазначив Ейде.
Водночас, за його словами, світ, у якому ухвалювалися ті рішення, суттєво змінився. Міністр назвав сучасну міжнародну ситуацію «божевільним світом» та пояснив, що нові геополітичні реалії змушують Норвегію по-іншому оцінювати переваги та недоліки перебування поза Європейським Союзом.
«Цей «божевільний світ», з урахуванням того, що відбувається між Китаєм і США, змушує ЄС використовувати інструменти з арсеналу, який раніше не був таким активним», – сказав він.
За словами Ейде, йдеться насамперед про торговельну політику та механізми митного союзу – саме ті сфери, до яких Норвегія свого часу вирішила не приєднуватися.
Як зазначає Financial Times, чинні торговельні суперечки між США та іншими країнами продемонстрували вразливість позиції Норвегії. Країна є частиною єдиного ринку ЄС, але не бере участі у формуванні спільної торговельної політики та не має права голосу під час переговорів між Брюсселем і Вашингтоном.
Безпекові виклики та нові ризики
Додаткове занепокоєння в Осло викликають питання безпеки. Зокрема, у Норвегії уважно стежать за заявами Дональда Трампа щодо Гренландії, яка належить Данії – союзнику по НАТО.
Крім того, норвезька влада зважає на претензії Росії щодо архіпелагу Шпіцберген, який перебуває під суверенітетом Норвегії.
Видання зазначає, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз почав приділяти значно більше уваги питанням оборони та безпеки. Це зробило членство в блоці привабливішим не лише для Норвегії, а й для інших країн Європейської економічної зони.
Чи можливий новий референдум
Окремо Ейде звернув увагу на Ісландію, яка в серпні проведе референдум щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС. За його словами, якщо Рейк'явік отримає вигідні умови щодо риболовної політики, це може вплинути й на настрої в Норвегії.
Попри це, питання нового референдуму поки що не стоїть на порядку денному. Опитування громадської думки свідчать, що більшість норвежців досі не підтримує вступ до ЄС.
Сам Ейде визнав, що проголосував би за членство країни в Євросоюзі, однак вважає, що зараз не час вимагати проведення нового референдуму.
«Якби завтра відбувся референдум, я проголосував би «за»... але це не означає, що саме зараз настав час вимагати проведення референдуму», – підсумував міністр.
Нагадаємо, раніше Politico повідомило, що в Європейському Союзі почали обговорювати можливі зміни підходів до розширення на тлі зростання інтересу до членства з боку країн, які раніше не прагнули вступу до блоку. Серед них називають Ісландію та Норвегію, які переглядають свої позиції після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та змін у зовнішній політиці США. У Єврокомісії зазначають, що членство в ЄС дедалі частіше розглядається не лише як економічна перевага, а й як додатковий інструмент безпеки в умовах нових геополітичних викликів.