Держдума заборонила екстрадицію іноземців, які воювали за РФ
Нові поправки до КПК дозволяють залишати в Росії іноземців-контрактників
Депутати Державної думи РФ ухвалили законопроєкт, який забороняє видачу іноземців або осіб без громадянства іншим державам, якщо вони проходили військову службу за контрактом у російській армії та брали участь у бойових діях. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на росЗМІ.
Документ вносить новий пункт до Кримінально-процесуального кодексу Росії. Відповідно до змін, екстрадиція для кримінального переслідування або виконання вироку не допускається, якщо особа проходить або проходила службу за контрактом у Збройних силах РФ чи інших військових формуваннях і брала участь у бойових діях у їх складі.
Зазначається, що наприкінці січня Держдума також ухвалила законопроєкт, який скасовує для іноземців адміністративне видворення з Росії як покарання. Натомість передбачені адміністративні штрафи від 1 до 50 тисяч рублів або обов’язкові роботи строком до 200 годин. Обидві законодавчі ініціативи були внесені на розгляд парламенту урядом РФ.
«Ці поправки зумовлені необхідністю збереження військових таємниць шляхом залишення іноземців-військовослужбовців на території РФ», – заявив заступник голови правління Асоціації юристів Росії Ігор Черепанов.
Водночас російські ЗМІ повідомляють, що вербувальникам, які залучають іноземців для участі у війні проти України, передали список країн, громадянам яких заборонено укладати контракти. До нього увійшли окремі африканські та арабські держави, а також низка країн, які Росія раніше називала «дружніми», зокрема Китай, Індія, Бразилія, Південно-Африканська Республіка, Туреччина, Куба, Афганістан, Іран і Венесуела.
Нагадаємо, що російський правитель Володимир Путін під час виступу на колегії Федеральної служби безпеки доручив силовим структурам забезпечити так звану «суверенність» виборчого процесу напередодні виборів до Держдуми РФ, які мають відбутися у вересні 2026 року.
За даними розвідки, формально виступ Путіна стосувався внутрішньої безпеки, боротьби з тероризмом та нібито загроз з боку українських спецслужб. Водночас, як зазначили у СЗРУ, ключовим елементом стало завдання для ФСБ контролювати виборчий процес.