Дострокові вибори в Сербії. Що задумав президент Вучич?

Майже через півтора місяця Сербія вкотре обиратиме парламент. Це будуть четверті позачергові парламентські вибори за останні 11 років – період, коли при владі в країні перебуває Сербська прогресивна партія (СПП). Разом з парламентськими будуть проводитись й вибори до органів місцевого самоврядування, зокрема й в столиці Белграді.

Вступаючи в чергову виборчу кампанію, сербський президент і за сумісництвом фактичний керівник СПП Александар Вучич хоче вкотре дати майстер-клас з цементування влади та забезпечити собі простір для маневру на зовнішньополітичні арені, зокрема в питаннях відносин з Косово та введення санкцій проти Росії. Однак ці вибори, особливо місцеві, можуть приховувати для нього неприємний сюрприз – посилення місцевої демократичної опозиції і перетворення її на серйозного політичного опонента, який може кинути виклик абсолютні владі Вучича в країні.

Заради демократії і європейських цінностей

30 жовтня уряд Сербії запропонував президенту Александару Вучичу розпустити парламент і призначити нові парламентські вибори. У заяві уряду зазначено, що проведення нових парламентських виборів за нинішніх обставин забезпечить, серед іншого, «вищий ступінь демократії, зменшення напруги у суспільстві, відмову мови ворожнечі, підтвердження права на вільне висловлення думок і поглядів на певні політичні, економічні та інші питання, а також подальше утвердження європейських цінностей».

Через день після цього, 1 листопада, Александар Вучич і спікер сербського парламенту Владімір Орлич оголосили проведення в країні позачергових парламентських виборів і виборів в 65 містах і муніципалітетах, включаючи столицю Белград. Оголосивши вибори, які відбудуться 17 грудня 2023 року, президент Сербії розпустив парламент Сербії, який не відпрацював навіть половини свого чотирирічного мандата.

У своєму короткому зверненні Александар Вучич побажав громадянам «щасливих виборів» і зазначив, що країна живе «у складний для всього світу час, у час глобальних викликів і в якому необхідно, щоб усі були єдині у боротьбі за збереження національних і державних інтересів». «Для Сербії дуже важливо зберегти мир, стабільність, показати всім демократію, і я б сказав, що ця кампанія є можливістю представити громадянам у цивілізований спосіб різні ідеї, програми, політику, які повинні конкурувати, але які ні на мить не загрожуватимуть нашим життєво важливим національним інтересам», – сказав сербський президент.

Навіщо сербському президенту нові вибори

На перший погляд, нагальних причин для розпуску парламенту і призначення дострокових виборів у Вучича не було. Його СПП разом із партнерами з коаліції мали стабільну більшість у сербському парламенті та багатьох муніципалітетах і могли ухвалювати будь-які потрібні йому рішення.

Однак, це лише на перший погляд. Насправді є кілька причин, чому сербський президент вирішив йти на позачергові вибори при наявності у нього всієї повноти влади в країні.

По-перше, це непроста ситуація всередині самої СПП. Є немало свідчень того, що її рядах існують серйозні внутрішні протиріччя і навіть паніка щодо можливих результатів виборів. Є навіть оцінки, що громадська підтримка партії стрімко падає. Тому йдучи на нові вибори сербський президент хоче зупинити ці тенденції. Укріплення влади за рахунок дострокових парламентських виборів не є для нього чимось новим. Вучич користується таким способом протягом усіх останніх 11 років перебування його партії при владі. Так, наприклад, парламентські вибори в Сербії проводились в 2012-му, 2014-му, 2016-му, 2020-му, 2022-му і тепер – в 2023-му році. З них лише в 2012-му і 2020-му роках вибори були черговими. Всі решта – позачергові. Така де-факто перманентна виборча кампанія послаблює його опонентів, насамперед з демократичної опозиції,  і дозволяє йому задавати політичний темп в країні.

По-друге, проведення нових виборів дають сербському президенту простір для маневру перед Заходом, зокрема для переконання його в тому, що чинний уряд (який діятиме до обрання нового, але без діючого парламенту і мандата приймати важливі рішення) не може вводити санкції проти іноземних держав, а також ухвалювати обов'язкові рішення щодо Косово. Іншими словами, організовуючи нові парламентські вибори, Александар Вучич таким чином хоче затягнути реалізацію Сербією зобов’язань щодо нормалізації відносин з Косово і введення санкцій проти Росії.

До речі, через вищевказаний зовнішньополітичний фактор, вибори у грудні можуть бути не останніми у сербській виборчій каруселі. Існує також ймовірність проведення повторних парламентських виборів наприкінці весни наступного року. Офіційним приводом до них може бути нібито нездатність СПП і Соціалістичної партії Сербії (нинішнього головного партнера СПП в урядовій коаліції) сформувати уряд через певні технічні порушення або політичні причини. Насправді ж ідея такого кроку полягатиме в тому, щоб зберегти чинний уряд (з обмеженими повноваженнями) до жовтня-листопада 2024 року і дочекатись результатів президентських виборів у США (розраховуючи на перемогу Дональда Трампа) і виборів до Європарламенту.

Призначення ж виборів всього через півтора місяця має на меті завадити демократичній опозиції якісно підготуватись до них – сформулювати власну чітку виборчу програму і стратегію. Натомість, як вже зазначалось, Александар Вучич і його СПП всі останні 11 років перебувають у постійній виборчій кампанії і вони завжди готові до виборів у такий короткий термін.

Шанс для демократичної опозиції?

Попри вищевказані політичні хитрощі сербського президента, місцева демократична опозиція серйозно налаштована дати йому бій цього разу. Принаймні на місцевому рівні. Опозиція нарешті об’єдналась в одну коаліцію, яка отримала назву «Сербія проти насильства» і розглядає Белград як одну своїх пріоритетних цілей на майбутніх виборах, вважаючи, що перемога в столиці стане для неї плацдармом для посилення власних позицій в країні і буде початком кінця абсолютного правління Александара Вучича. Для розуміння важливості виборів у сербській столиці слід просто нагадати, що вони є третіми за важливістю виборами в Сербії після парламентських і президентських

У середині жовтня однією з найавторитетніших неурядових організацій Сербії, яка займається питаннями демократизації та верховенства права, – CRTA, було проведено опитування громадської думки щодо підтримки політичних сил. Відповідно до отриманих результатів, за коаліцію «Сербія проти насильства» на національному рівні проголосувало б 41% громадян, а за коаліцію провладних партій, очолювану Александаром Вучичем – 49%. Що стосується виборів у Белграді, то провладні партії отримали б 38%, а об’єднана демократична опозиція – 51%.

В офісі Національного демократичного інституту в Сербії, який теж проводив своє опитування, відмічають, що хоча шансів на перемогу на національному рівні у демократичної опозиції немає, вона має хороші шанси в Белграді.

З огляду на вищевказані результати опитування громадської думки, можна припустити, що з великою часткою ймовірності СПП переможе на майбутніх парламентських виборах. При цьому важливим є те, якою саме буде ця перемога. Якщо вона не буде переконливою (як показують ті ж результати соцопитування), а демократична опозиція покаже хороші результати і, крім того, переможе у Белграді та сформує там владу (вона має шанс зробити це навіть без підтримки деяких правих партій), це може бути серйозним сигналом, що крига абсолютної влади Александара Вучича в Сербії починає скресати. Володіючи ресурсами та будучи більше видимою публічно, демократична опозиція може стати для сербського президента серйозним політичним опонентом. Крім того, успіх опозиції в Белграді і відносно хороший її результат на національному рівні може закласти основи для важливих позитивних змін як всередині країни, так і в її зовнішньополітичній орієнтації.

Ігор Федик, для «Главкома»