Дрони дісталися Сибіру: для України не залишилось недосяжних цілей

Удар безпілотників по нафтопереробному заводу в Омську став приводом для заборони на експорт дизельного пального в Росії та поглибив паливну кризу в країні, що триває вже місяць. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Wall Street Journal.

Нова географія українських ударів

Досі українські безпілотники здебільшого діяли в межах європейської частини Росії – приблизно за 1600 км від контрольованої Києвом території. Омськ же розташований майже за 2400 км по прямій, тож дронам, що летіли туди, довелося обирати довший, окружний маршрут, аби обійти системи протиповітряної оборони.

За словами наукового співробітника українського Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Бєлєскова, у 2026 році Україна нарешті отримала змогу активно застосовувати ті самі методи, якими Росія атакує її з 2022 року. Оскільки територія Росії значно більша, атакуюча сторона має перевагу: противник ніколи не знає, по якому об'єкту завдадуть наступного удару, тож йому складніше вибудувати оборону. Географічний фактор, підкреслює експерт, тепер працює на користь Києва.

Тієї ж думки дотримується маршал авіації у відставці Королівських ВПС Едвард Стрінгер, який керував операціями в Міністерстві оборони Британії. «У Росії є лише певна кількість засобів протиповітряної оборони, і всі вони не можуть перебувати на лінії фронту. Що більше території Росії тепер доводиться захищати – а це, по суті, аж до Владивостока, – то вразливішою стає лінія фронту, а це означає, що Україні буде ще простіше пробивати оборону й проникати в тил Росії», – вважає Стрінгер.

Які нові цілі опинилися в зоні досяжності

До об'єктів, які тепер перебувають у зоні досяжності українських ударів, належать:

• головний російський термінал перевалки СПГ на півострові Ямал в Арктиці;
• основні нафтогазовидобувні об'єкти в Західному Сибіру;
• вузлові точки трубопроводів і насосні станції;
• деякі з найвразливіших об'єктів російської військової промисловості.

«У певному сенсі удар по Омську цілком може стати тією самою краплею, яка переповнила чашу… Це, безумовно, значуща подія, і що далі українці завдають ударів, то серйознішою стає ситуація для російської енергетичної системи», – вважає заслужений науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Джеймс Хендерсон.

Чому це боляче для бюджету Росії

За оцінками опозиційного політика у вигнанні Володимира Мілова, звикла до дешевого пального російська економіка тепер потребує субсидій на підтримку фермерів та авіакомпаній на кілька мільярдів доларів щомісяця – саме тоді, коли доходи від експорту нафтопродуктів стрімко скорочуються. «Ситуація з паливом чинить сильний тиск на бюджет, збільшуючи дефіцит, і це може змусити їх повернутися до розгляду питання про припинення війни», – вважає він.

Поки що немає жодних ознак того, що цей підхід спрацьовує. Однак якщо українські удари триватимуть, а паливна криза в Росії поглиблюватиметься, це може викликати ланцюгову реакцію: за словами експерта з енергетики Михайла Крутіхіна, нестача пального призведе до дефіциту в збройних силах і збоїв у постачанні споживчих товарів, зокрема продовольства – проблеми з паливом уже відчувають і аграрії.

Нагадаємо, удар по Омському НПЗ став першим від початку повномасштабної війни: безпілотники вразили одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, після чого на його території спалахнула пожежа.