«Екскурсія» затягнулася: Трамп не знає, як завершити війну з Іраном – NYT
Попри швидкі початкові військові успіхи США, Іран виявився значно складнішим противником, ніж очікувалося
Президент США Дональд Трамп почав говорити про можливе згортання військової операції в Ірані, однак ключові цілі цієї кампанії залишаються недосягнутими. Про це пише оглядач Девід Сенгер для The New York Times, передає «Главком».
Як зазначає автор, у Вашингтоні вже кілька тижнів намагаються зрозуміти, коли саме Трамп вирішить завершити свою так звану «екскурсію» до Ірану, а саме так він сам називає цю військову кампанію.
Сенгер звертає увагу на суперечливі сигнали з боку президента. З одного боку, Трамп заявляє, що США «знищують» військовий потенціал Ірану і не зацікавлені у припиненні вогню. З іншого він говорить про можливість згортання операції.
«Ми дуже наближаємося до досягнення наших цілей, оскільки розглядаємо можливість згортання наших великих військових зусиль на Близькому Сході», – цитує Трампа видання.
Втім, як підкреслює Девід Сенгер, сам перелік цих «цілей» виглядає розмитим і вже відрізняється від початкових заяв. Зокрема, більше не йдеться прямо про повалення іранського керівництва чи повну поразку Корпусу вартових ісламської революції.
Автор також зауважує, що Іран не демонструє ознак капітуляції, на яку, схоже, розраховував Трамп на початку конфлікту. Окрему увагу оглядач приділяє наслідкам війни, які вже виходять за межі самого конфлікту. Зокрема, йдеться про різке зростання цін на нафту та ризики для глобальних ринків.
За даними автора, криза на енергетичному ринку стала «найбільшим перебоєм у постачанні в історії світового нафтового ринку».
Сенгер також звертає увагу на ще один фактор – несподівану залежність США від союзників. Якщо на початку конфлікту адміністрація Трампа діяла самостійно, то тепер виникла потреба у міжнародній підтримці, зокрема для контролю стратегічної Ормузької протоки.
Сам Трамп фактично перекладає цю відповідальність на інші країни. «Ормузьку протоку повинні будуть охороняти та контролювати інші країни… Сполучені Штати цього не роблять», – заявляв він.
На думку автора, це може свідчити про формування нової зовнішньополітичної лінії. «Уявіть собі це як нову доктрину Трампа для Близького Сходу», – зазначив експерт Річард Хаасс, якого цитує видання.
Водночас Девід Сенгер наголошує: попри швидкі початкові військові успіхи, Іран виявився значно складнішим противником, ніж очікувалося.
«Війни не виграються і не програються за три тижні. Але пан Трамп вступив у війну з Іраном, насолодившись плодами швидких перемог. Бомбардування трьох основних ядерних об'єктів Ірану в червні було одновечірньою експедицією, яка по суті поховала ядерні арсенали країни та знищила тисячі її центрифуг, що використовуються для збагачення урану», – пише він.
За його оцінкою, президент США міг недооцінити стійкість іранської системи та переоцінити ефект від перших ударів.
«Швидкі результати вселили в пана Трампа віру у всемогутність американських військових, і що мулли, генерали та ополчення, які керують Іраном, країною з населенням 92 мільйони людей, розпадуться. Можливо, він поспішив. Військові історики ще довго будуть аналізувати цей конфлікт. Але поки що зрозуміло, що Іран – це виклик іншого роду. Пан Трамп почав використовувати слово «екскурсія», щоб натякнути, що це лише коротка поїздка, невелике відволікання. Але реального кінця цьому не видно», – підсумував Сенгер.