Найстаріший з президентів США відзначив сторіччя

39-й президент США Джиммі Картер став першим главою Білого дому в історії, який дожив до 100 років. Свій віковий ювілей він відзначає 1 жовтня. Він також рекордсмен із перебування у статусі експрезидента США – 43 роки.

«Найстаріший президент, колишній президент Джиммі Картер відсвяткує свій 100-й день народження у вівторок, 1 жовтня. Він кидає виклик долі, провівши 19 місяців у хоспісі через меланому – рак шкіри», – йдеться у статті видання North Jersey. 

Демократ Джеймс Ерл (Джиммі) Картер-молодший – президент, який прожив найдовше в історії країни. Народився з ним одного року (1924) і республіканець Джордж Буш-старший, але прожив 94 роки.

Слідом за Бушем у цьому рейтингу йдуть два його однопартійці – Джеральд Форд і Рональд Рейган. Обидва жили після президентства до 93 років. До речі, саме Рейгану Картер поступився на виборах 1980 року і не зміг вибратися на другий термін. Картер зізнавався, що має щонайменше один стимул, щоб дожити до ста років. Колишній президент хоче проголосувати за свою колегу по партії Камалу Гарріс на виборах у листопаді.

Як зазначає New York Times з посиланням на дітей та онуків Картера, політик «оживився» в останні місяці через цю ідею, але загалом здоров'я у нього «крихке». Він живе на скромному ранчо у рідному містечку Плейнс із 500 жителями, а після смерті дружини Розалін минулого року (їй було 96 років) почав отримувати хоспісну допомогу вдома.

Байден напередодні Дня народження Картера назвав його своїм добрим другом та символом «моральної сили для країни та світу». Очікується, що у місті Плейнс відзначать ювілей свого уродженця прольотом винищувачів, церемонією прийняття до громадянства 100 нових американців та концертом. 

Чим запам'ятався Картер? 

Джиммі Картер – фізик-ядерник. До свого обрання губернатором Джорджії (1971 року) і президентом США (1976-го) він вивчився в технологічному інституті і служив інженером у Військово-морському флоті на атомному підводному човні USS K-1.

Після одруження та смерті батька-фермера повернувся додому керувати бізнесом. Сім'я Картера вирощувала іспанський арахіс, який йшов у солоні суміші для перекушування, цукерки та на корм худобі.

У 1976 році він став кандидатом на президентських виборах від Демократичної партії і переміг республіканця Джеральда Форда.

У перші дні на посаді президента він оголосив амністію всім, хто ухилився від призову під час В'єтнамської війни, а також вжив заходів для зупинення так званого періоду стагфляції.

Останні роки його президентства супроводжувалися енергетичною кризою, захопленням американських заручників в Ірані та радянським вторгненням до Афганістану, у відповідь на яке він закінчив період проведення політики detente з СРСР і висунув свою доктрину.

За Картера було укладено договори США та СРСР ОСВ-2 про контроль над ядерними озброєннями, Кемп-Девідські угоди про мир між Єгиптом та Ізраїлем, а також документи про передачу контролю над Панамським каналом владі Панами після 1999 року.

Картер має Нобелівську премію миру за досягнення у врегулюванні світових криз. Її вручили йому вже через багато років після завершення політичної кар'єри у 2002 році. Картер – протестант-євангеліст і донедавна вів заняття у недільній школі свого міста.