Нестача робочих рук може зруйнувати економіку однієї з найбагатших країн Європи
Протягом наступного десятиліття у Німеччині стане на 3 мільйони менше працездатного населення, і біженці з України не надто змінять патову ситуацію
Чисельність робочої сили Німеччини перестала зростати, що поставило під загрозу розвиток найбільшої економіки Європи. Про це, з посиланням на дані урядового дослідницького інституту Німеччини, повідомляє Bloomberg.
Згідно з моделюванням урядового дослідницького інституту Німеччини, приблизно зараз 47-мільйонна робоча сила країни перестане зростати. Можливо, вже є. І цей момент стане кульмінацією економічного суперциклу Німеччини, який перетворив країну, зруйновану війною, на виробничий центр і одну з найбагатших країн світу.
«Що б не було далі, епоха, коли послідовні покоління німців бачили підвищення рівня життя завдяки постійному зростанню робочої сили, наближається до завершення», – пише видання.
Без серйозних змін робоча сила в Німеччині різко скоротиться в найближчі роки, підриваючи економічне зростання, посилюючи інфляційний тиск і створюючи особливо важкі виклики виробничих компаній. Протягом наступного десятиліття пропозиція робочої сили скоротиться на 3 мільйони людей, або на 7%, якщо німці, які виходять на пенсію, не будуть замінені значним потоком мігрантів.
Населення працездатного віку в Німеччині фактично досягло піку наприкінці минулого століття, але країні вдалося деякий час запобігти демографічному спаду завдяки прибуттю мільйонів іммігрантів і зростанню кількості жінок, які йдуть на роботу. Але обидві тенденції зараз зникають, якраз у той момент, коли люди, які народилися після Другої світової війни, йдуть на пенсію.
Чи допоможуть українці?
Хоча міграція до Німеччини була прискорена завдяки біженцям з Сирії та України, але це проблему не надто вирішує. Німці обережно ставляться до обіцянок влади, що міграція може прискорити зростання економіки. Такий прогноз політики давали ще у 2015 році, але відтоді лише близько половини біженців, які прибули до країни, знайшли роботу.
Bloomberg пише, що за останнє десятиліття в країні зросла кількість віз для кваліфікованих робітників, виданих в Індії, Філіппінах та Індонезії. Але імміграція залишається політичноважкою проблемою. Приміром, зараз німецьке суспільство намагається інтегрувати мільйон українців, які прибули минулого року. Місцева влада каже, що школи заповнені, житла не вистачає, а от підтримка антиміграційного руху у Німеччині навпаки зросла.
Щоб уникнути скорочення кількості працівників, країні потрібно 400 тис. нових кадрів щороку. У попередні роки приплив робочих рук забезпечували біженці, при цьому лише половина з них спромоглася вирішити проблему із зайнятістю. Також ситуацію може виправити підвищення продуктивності праці працівників, але її буде достатньо, щоб забезпечити зростання не більше ніж на один відсоток щорічно.
Це означає, що економіка залежатиме від підвищення продуктивності працівників, які вона має, щоб стимулювати розширення. Як наслідок, згідно з прогнозами Bloomberg, загальне зростання навряд чи перевищить 1% протягом десятиліть.
Міжнародний валютний фонд має таку ж похмуру перспективу. «Зустрічний вітер, викликаний старінням населення, вже є і буде продовжувати прискорюватися в найближчі роки», – фігурально відповів журналістам у травні Кевін Флетчер, який ще донедавна очолював місію МВФ в Німеччині.
За даними Bloomberg, Німеччина зіткнеться з найбільшою демографічною кризою, ніж будь-яка західних країн за наступне десятиліття. Лише Японія – історично більш закрите суспільство з нижчим рівнем участі жінок і швидшим старінням населення – йде далі по цій траєкторії, ніж Німеччина.
Два основні важелі, доступні політикам, – це збільшення кількості працівників і максимально ефективне використання тих, хто вже є. І те, і інше може виявитися дуже складним. Міграція була великим благом для економіки Німеччини і залишається найімовірнішим способом змінити траєкторію розвитку країни. Міністр праці Губертус Хайль пообіцяв, що уряд «докладе всіх зусиль», щоб залучити кваліфікованих працівників. Але хвиля іммігрантів із Центральної та Східної Європи сповільнюється, оскільки рівень життя в цих країнах наздоганяє Німеччину.