NYT: Іраном керує закрита елітна група. Хто туди входить?
Рішення в країні приймає невелика група чоловіків, пов'язаних з Корпусом вартових Ісламської революції
Ліквідація верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, яка відбулася 28 лютого внаслідок першого ізраїльського авіаудару в цій війні, кардинально змінила політичний ландшафт Ісламської Республіки. Наступником батька, який безперервно правив країною протягом 37 років, став його 56-річний син Моджтаба Хаменеї. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.
Проте аналітики та інсайдери наголошують: попри те, що Моджтаба офіційно перебрав на себе оперативне керівництво, у свої 56 років він не має того абсолютного авторитету, який мав 86-річний аятола. Реальна влада в країні наразі перейшла до рук колективного органу – закритої елітної групи чинних і колишніх топкомандирів Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). Цю загартовану «братську банду» об'єднує спільне минуле: участь у жорстокій ірано-іракській війні, що розпочалася в 1980 році, та багаторічна робота в органах розвідки і держбезпеки, де вони й налагодили особисті зв'язки з Моджтабою. Саме монолітна ідеологія цієї групи завадила розвалу уряду навіть після того, як внаслідок атак було ліквідовано близько 50 вищих військових та політичних діячів країни.
Нижче наведено ключових фігур, які сьогодні формують політику та визначають воєнну стратегію Ірану.
Мохаммад-Багер Галібаф (64 роки) – спікер парламенту
Очолює парламент Ірану з 2020 року. У минулому керував Військово-повітряними силами КВІР, очолював національну поліцію та обіймав посаду мера Тегерана. Під час студентських протестів 1999 року особисто брав участь у побитті демонстрантів палицями. У 2004 році намагався балотуватися в президенти в цивільному іміджі, щоб залучити голоси середнього класу, але невдало.
Виступає своєрідним містком між генералітетом та політиками. Має репутацію прагматика. Минулого місяця брав безпосередню участь у прямих переговорах зі США на території Пакистану, через що внутрішні критики підозрюють його у бажанні укласти мирну угоду задля встановлення власної диктатури.
Ахмад Вахіді (67 років) – Командувач Гвардійських військ
Очолив війська КВІР у березні цього року після того, як його попередника ліквідували авіаударами США та Ізраїлю. Войовничий генерал-ветеран, ексміністр оборони та колишній міністр внутрішніх справ країни. У 1988 році став першим керівником спецпідрозділу «Кудс», заклавши основу для створення мережі регіональних проксі-груп (включаючи ліванську «Хезболлу»).
За даними розвідок, під його безпосереднім керівництвом було організовано вибух єврейського центру в Буенос-Айресі (1994 рік, 85 загиблих) та підрив вантажівки біля казарм ВПС США в Саудівській Аравії (1996 рік, 19 загиблих). Тегеран участь у цих терактах традиційно заперечує.
Голам-Хоссейн Мохсені-Еджеї (69 років) – голова судової системи
Керує судовою гілкою влади Ірану з 2021 року. Має стійку репутацію нещадного судді, який спеціалізується на винесенні смертних вироків через повішення. Під час масштабних протестів 2009 року очолював Міністерство розвідки і жорстко придушував «Зелений рух» за допомогою катувань та страт. На початку 2026 року санкціонував чергову хвилю страт учасників антиурядових мітингів. Перебуває під жорсткими санкціями США та Європейського Союзу.
Хоссейн Таєб – ексглава розвідки КВІР, впливовий священнослужитель
Поточний статус: Попри втрату офіційної керівної посади у 2022 році через провали у захисті ядерної програми від ізраїльських диверсій, залишається в центрі ухвалення рішень.
Послужний список: Шиїтський клірик, який спочатку командував напіввійськовим ополченням «Басідж», а з 2009 по 2022 рік очолював розвідувальну організацію КВІР. Спеціалізувався на придушенні внутрішнього інакомислення та практиці захоплення в заручники громадян із подвійним громадянством для подальшого викупу чи обміну. Вважається одним із найближчих соратників Моджтаби Хаменеї ще з часів спільної служби в елітному батальйоні «Хабіб» під час війни з Іраком.
Мохаммед Алі Джафарі (68 років) – військовий радник та головний тактик
Джафарі офіційної посади наразі не має, проте залишається впливовим військовим радником.
Двозірковий генерал (відомий під прізвиськом Азіз), який керував Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР) з 2007 по 2019 рік, що є одним із найдовших термінів в історії структури. Ще у 1999 році був серед тих командирів, які ультимативно вимагали від тодішнього президента Мохаммеда Хатамі силою придушити студентські виступи.
Вважається автором «мозаїчної стратегії» – системи децентралізованого командування, яка дозволяє іранським силам ефективно вести бойові дії в поточній війні навіть після втрати вищого генералітету. Є ідеологом знищення Ізраїлю та архітектором створення регіональних антиізраїльських сил.
Мохаммад Багер Золгадр (72 роки) – секретар Вищої ради національної безпеки
Призначений на цю посаду в березні цього року замість убитого консервативного діяча Алі Ларіджані. Колишній заступник командувача Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) та ексзаступник міністра внутрішніх справ. Відомий як прихильник безкомпромісної жорсткої лінії. Його призначення є прямим свідченням остаточного злиття військових та політичних еліт. На новій посаді у Вищій раді національної безпеки Золгадр відповідає за координацію та злагоджену роботу армії, розвідки, судової системи та цивільного уряду в умовах воєнного стану.
За оцінками профільних експертів з політичних наук, за останні чотири десятиліття ця група офіцерів розвідки пройшла шлях від контролю всередині Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) до повного домінування над усією державою. Володіючи величезними масивами компромату та інформації про внутрішню опозицію, реформаторів і навіть своїх союзників-радикалів, це розвідувальне братство встановило тотальний нагляд один за одним і повністю підпорядкувало собі всі сфери іранської внутрішньої та зовнішньої політики.
Як відомо, під час шеститижневого затишшя, яке розпочалося у квітні, Тегеран встиг відновити випуск окремих моделей безпілотників. Дані американських розвідувальних служб свідчать про те, що іранська армія повертає втрачені через американо-ізраїльські атаки бойові можливості з випередженням усіх прогнозів. Цей факт ставить під сумнів попередні заяви про тривале послаблення збройних сил країни.