NYT: Казахстан розширює економічні зв'язки зі США в обхід Росії та Китаю

Президент Казахстану поглиблює зв'язки зі США, заявляючи, що Трамп був «посланий небесами»
фото: The New York Times

Поглибленням зв'язків з США , Казахстан планує збалансувати своїх могутніх сусідів – Росії та Китаю

Прагнучи більшої незалежності та безпеки, Казахстан активно реалізує «багатовекторну» зовнішню політику, успішно балансуючи між своїми потужними сусідами – Росією та Китаєм – та залучаючи масштабні інвестиції з віддалених країн. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.

Попри те, що Астана є молодшим партнером Москви у військовому та торговому блоках, уряди країн Центральної Азії зблизилися на тлі війни в Україні і скористалися прагматичним та транзакційним підходом адміністрації Дональда Трампа для зміцнення відносин із Вашингтоном.

Для США пріоритетом став доступ до великих запасів критично важливих мінералів Казахстану та їхній експорт через Середній коридор в обхід РФ, тоді як колишні занепокоєння Білого дому щодо прав людини та авторитарних методів президента Касима-Жомарта Токаєва більше не є подразником у двосторонніх відносинах.

У межах цього курсу Казахстан уже уклав з американськими фірмами 29 пактів на суму понад $17 млрд, серед яких угоди з купівлі залізничних вагонів у Wabtec, співпраця з Amazon, Nvidia та Firebird щодо побудови центру даних штучного інтелекту, а також контракт на видобуток вольфраму з компанією, яку підтримують сини Трампа.

Крім того, Токаєв приєднався до Ради миру Трампа і підписав Авраамські угоди. Голова суверенного фонду «Самрук-Казина» Нурлан Жакупов підтвердив, що країна керується виключно прагматизмом та ефективністю у виборі партнерів. Водночас, така агресивна орієнтація на Трампа несе певні ризики на випадок зміни політичного курсу у Вашингтоні, а західні інвестори побоюються можливого втручання Москви чи Пекіна, хоча наразі Казахстан залишається надійним постачальником ресурсів.

Нагадаємо, Міністерство юстиції Казахстану заявило, що рішення суду Міжнародного фінансового центру «Астана» щодо стягнення з Газпрому близько $1,4 млрд на користь Нафтогазу не виконуватиметься на території країни. 

Міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв пояснив, що судовий наказ був ухвалений в односторонньому порядку та ще не набрав законної сили.