Постачання боєприпасів із ЄС гальмується через сварку Польщі та Франції

У середу, 19 квітня, посли Франції та Польщі не змогли врегулювати суперечку щодо того, хто має отримати спільні контракти ЄС на закупівлю боєприпасів для України – лише місцеві фірми чи конкуренти з інших країн. Про це пише Politico з посиланням на слова трьох дипломатів, знайомих із ситуацією.

Посли ЄС намагалися вийти з глухого кута щодо реалізації плану спільної закупівлі боєприпасів для України у боротьбі з Росією. Ідея полягає в тому, що країни ЄС об’єднаються і візьмуть гроші зі спільного кошторису, щоб допомогти доставити Києву до 1 мільйона снарядів протягом наступних 12 місяців.

Незважаючи на те, що лідери ЄС схвалили цю схему – і навіть виділили 2 мільярди євро на її фінансування — країни з тих пір зіткнулися з розбіжностями щодо того, як витратити 1 мільярд євро, виділений на спільні контракти.

Основний момент суперечки: наскільки обмежити гроші для виробників ЄС і чи включати компанії в таких країнах, як США та Великобританія. Франція висуває вимоги залишити гроші в межах блоку, це дратує деяких її союзників з ЄС. 

Розчарування загострилось під час зібрання в середу. За словами трьох дипломатів, посол Франції в ЄС звинуватив свого польського колегу в тому, що звів публічний наклеп на Париж щодо перешкоджанні остаточній угоді. Французький чиновник, додали дипломати, підкреслив, що Париж просто прагматичний, і зазначив, що країни ЄС вже погодилися витратити інший 1 мільярд євро на відшкодування за пожертвування боєприпасів Україні.

Польський чиновник відповів, сказавши, що Франція лише ускладнює поточні переговори.

Зрештою втрутилася шведська сторона у спробах знайти компроміс. Країна контролює ротаційне головування в ЄС, що наділяє її мандатом вирішувати розбіжності в Раді ЄС. Шведські офіційні особи запропонували оновлений текст, з яким ознайомилось POLITICO, який, умовно кажучи, діяв на користь обох сторін. 

Компромісний документ обмежив майбутні контракти «економічними операторами, заснованими в Союзі та Норвегії», але він містив рядок про те, що директива не повинна створювати прецедент. 

Деякі дипломати вважали, що новий текст надто рухається у французькому напрямку, тоді як інші нарікали, що він відкриває нові питання про те, які компанії чи субпідрядники мають бути залучені. Все ж у питання був певний оптимізм. 

Переговори, ймовірно, продовжаться наступного тижня, а це означає, що міністри закордонних справ ЄС не матимуть угоди під час зустрічі в понеділок у Люксембурзі, щоб обговорити війну.

Спільний план купівлі боєприпасів є частиною триетапного процесу, який лідери ЄС схвалили минулого місяця в надії швидко отримати так необхідні Україні боєприпаси. 

На першому етапі країни ЄС передадуть Києву снаряди зі своїх складів, а на другому – спільні закупівлі. Третій етап має на меті переконатися самим, що європейські виробники здатні задовольнити оборонні потреби Європи. 

За словами одного з дипломатів, однією з ключових проблем для чиновників ЄС залишаються постійні побоювання, що оборонна промисловість Європи може не впоратися із завданням доставки 1 мільйона снарядів в Україну за 12 місяців. 

«Чим більше обмежувальних формулювань ми зараз включимо, тим важче буде досягти нашої мети», – стверджував другий дипломат. 

Зворотний бік, звичайно, полягає в тому, що фірми з ЄС кажуть, що їм потрібна гарантія вхідних замовлень, перш ніж вони платять, щоб розширити свої виробничі можливості. Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон закликав ЄС не ставати «послідовниками Америки» і зосередитися на створенні власної «стратегічної автономії». Тим не менш, другий дипломат сказав: «Все крутиться навколо того, що для вас у пріоритеті: швидкість чи європейська промисловість».

До слова, 13 квітня Рада ЄС ухвалила допомогу у розмірі 1 мільярд євро в рамках Європейського фонду миру (EPF) для підтримки Збройних Сил України.