Позбавлення колаборантів державних нагород. Автор законопроєкту пояснив, чому зупинився процес

Після прийняття за основу законопроєкта щодо позбавлення колаборантів державних нагород (№6163) у квітні 2022 року, депутати провладної партії зареєстрували кілька подібних документів. На думку автора законопроєкту Романа Лозинського (фракція «Голос»), це схоже на «бажання заробити політичні бали», а затягування голосування щодо документу нардеп назвав «абсурдом». Відповідні заяви пролунали у інтерв’ю нардепа «Главкому».

Законопроєкт було прийнято за основу 14 квітня 2022 року, і комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки знадобилося майже півтора року, щоб підготувати документ до другого читання. Але з грудня 2023 року щодо проєкту не відбувається жодного руху.

«Наш проєкт проголосували першим, причому конституційною більшістю, а те, що народні депутати провладної партії зареєстрували ще кілька приблизно ідентичних, більше схоже на бажання заробити якісь політичні бали», – зауважив Лозинський.

Депутат вважає, що механізм проведення рішень через РНБО є єдиним ефективним. За його словами, покарання осіб через суди відбувається довго та складно, оскільки вони переважно перебувають поза межами України.

«Для мене не є принциповим, чий законопроєкт проголосують. Але просто абсурдно, коли проєкт, який підтримала конституційна більшість депутатів на початку повномасштабного вторгнення, потім спускають на гальмах, тому що комусь щось не подобається. Можливо, важливі (для монобільшості – «Главком») голоси ОПЗЖ. Тому такі ініціативи поки не мають шансів», – резюмував Роман Лозинський.

«Проєкт Лозинського» передбачає, що Верховна Рада та РНБО отримують право вносити на розгляд президента обґрунтоване подання про позбавлення державної нагороди винятково у випадках, коли нагороджений вчинив дії, спрямовані на:

• популяризацію або пропаганду органів держави-агресорки та її посадових осіб;
• виправдання, визнання правомірності або публічне заперечення збройної агресії проти України, анексії території України державою-агресоркою, порушення територіальної цілісності, суверенітету України;
• у разі, якщо правоохоронні органи встановили зв’язки нагородженого з окупаційними силами та/або окупаційними адміністраціями держави-агресорки.

До слова, робота людини в так званій «поліції ДНР» до травня 2022 року не кваліфікуватиметься як колабораційна діяльність. Однак якщо знайдуть докази її протиправної діяльності проти України за іншими статтям, то людина буде покарана, повідомила керівниця пресслужби Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.