Ратифікація Римського статуту. «Плюси» і «мінуси» для України
Україна зможе брати участь у призначенні суддів і прокурора МКС
Верховна Рада України ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС). «За» проголосували 281 народних депутатів. Україна підписала Статут ще у 2000 році, однак не ратифікувала його. Максимум, що наша держава зробила – це визнала юрисдикцію МКС з двох питань: щодо справ Майдану і щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених на території України. Заяви МЗС з цього приводу були, відповідно, 17 квітня і 8 вересня 2014 року.
15 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський подав до парламенту пакет законів задля ратифікації Римського статуту, які Верховна Рада підтримала. Загалом історія боротьби правозахисників і юристів за ратифікацію Статуту тривала майже 25 років.
«Главком» розповідає про те, що таке Римський статут, наслідки його ухвалення і чому вони можуть бути не завжди на користь українцям. Зокрема, чи загрожуватиме тепер нашим військовим відповідальність за дії, вчинені під час війни з Росією?
Що дає ратифікація Римського статуту
Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року. Документ набрав чинності 1 липня 2002 року. Ідея Генасамблеї ООН у його створенні полягала у бажанні створити інституцію задля судового переслідування осіб, звинувачених у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах та злочинах агресії.
З ратифікацією Римського статуту Україна стала повноправним учасником Міжнародного кримінального суду. Це відкриває для українців доступ до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих осіб. Тобто, наприклад, численні потерпілі від російських військових злочинів матимуть більші шанси на отримання компенсацій, оскільки наша держава зможе впливати на розподіл цих коштів. Україна зможе брати участь у роботі Асамблеї держав-учасниць МКС, висувати своїх кандидатів на посаду судді, брати участь у виборах судді і прокурора МКС.
Заради справедливості слід додати, що ратифікація Римського статуту була передбачена в Угоді про асоціацію з Європейським Союзом. Ратифікація – також одна з умов вступу України ЄС. Окрім того, ратифікація Римського статуту дозволить уникнути обвинувачень України. Мовляв, ви від усіх вимагаєте арештувати Путіна, а самі документи Статуту не ратифікували. Зараз цей аргумент Україна з рук опонентів забрала.
Чи слід боятися відповідальності українським військовим
Звичайно, якщо ми прагнемо судити росіян за злочини проти українців, маємо бути готові і самі визнавати порушення законів, якщо наші військові їх допускають. Проте важливо зазначити, що парламентарі ратифікували документи Римського статуту із застереженням, що протягом семи років після набрання чинності Римського статуту Україна «не визнає юрисдикцію МКС над своїми громадянами за вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту» (щодо воєнних злочинів)». Тобто наша держава передбачила певний захист для українських військових на час, поки Україна бореться з російською агресією.
Як нагадує «Судово-юридична газета», для цілей Римського статуту «воєнні злочини» у статті 8 означають, серед іншого, грубі порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, зокрема, катування або нелюдське поводження, широкомасштабне знищення і привласнення майна, що не викликане військовою необхідність і вчинене незаконно та безглуздо, взяття заручників, умисне позбавлення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, права на справедливий і звичайний суд тощо. Також воєнними злочинами вважаються інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються у міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права і так далі (перелік досить широкий).
Важливо також зазначити, що раніше Україна визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів проти людяності, вчинених вищими посадовими особами України на території України в період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, тобто у період кривавих протестів на Майдані у Києві. Іншими словами, МКС вже давно має можливості судити українських силовиків, які вчиняли злочини на Майдані проти цивільних ще 10 років тому. Важливо зазначити, якщо трапляються порушення закону силовиками, їх насамперед розглядають місцеві суєти за внутрішніми законами. МКС не видає ордер на арешт того чи іншого українця, оскільки вважає, що національний суд з цим справляється. А от якщо наш суд відмовиться судити нашого військового за якийсь злочин, тоді за справу може взятися МКС.
Практика говорить про те, що зазвичай до відповідальності за Римським статутом можуть бути притягнуті командири, а не прості рядові. З огляду на те, скільки російських військових вчинили злочини в Україні, сподіватися на те, що усіх їх наздожене міжнародне правосуддя навряд чи варто. А от покарати командирів аж до вищого військового керівництва – цілком реально.
Чому не всі країни ратифікували Римський статут
За даними на початок 2024 року Римський статут підписали всього 137 держав разом з Україною. Ратифікували станом на зараз 125 разом з Україною.
Є цілий ряд країн, які негативно ставляться до МКС, оскільки вважають, що такий суд обмежує суверенітет держави і має занадто широку компетенцію. Такої думки дотримуються США, Китай, Індія, Ізраїль, Іран. Цікавий факт: США підписали Римський статут у 2000 році, однак вже за два роки відкликав свій підпис. А згодом США ухвалили закон, який дозволяє використання Збройних сил для звільнення будь-якого американця або громадян з країн-союзниць США, затриманих у будь-яких країнах у світі. Примітно, що з цими державами-союзницями американці уклали двосторонні договори, які зобов’язали ці країни не видавати підозрюваних американців до МКС. Але у 2008 році це положення було скасовано. З початком повномасштабної війни Росії проти України співпраця США і МКС поглибилася. Сполучені Штати, зокрема, передали до МКС докази воєнних злочинів росіян.
Михайло Глуховський, «Главком»