Росія вивела на орбіту секретний військовий супутник

Росія також розгортає нову низькоорбітальну супутникову систему «Рассвет»
колаж: glavcom.ua

Російське Міноборони не розкрило призначення космічного апарата, запущеного з Плесецька

Росія 24 серпня вивела на орбіту космічний апарат, запущений в інтересах Міністерства оборони РФ. Ракету-носій «Союз-2.1б» запустили з військового космодрому Плесецьк в Архангельській області. Про це повідомило Міноборони Росії, пише «Главком».

Старт відбувся о 05:40 за московським часом. Після виведення апарата на цільову орбіту його передали під управління наземних засобів космічних військ ВКС РФ. У Міноборони заявили, що телеметричний зв'язок із супутником стабільний, а його бортові системи працюють у штатному режимі.

При цьому російське військове відомство не повідомило, що саме це за супутник і які завдання він виконуватиме. У заяві відсутні дані про його назву, технічні характеристики, параметри орбіти та конкретне призначення. Росія традиційно не розкриває деталі запусків військових космічних апаратів. Тому за відкритою інформацією неможливо достовірно визначити, чи йдеться про супутник розвідки, зв'язку, спостереження або іншу військову систему.

Запуск здійснили з Плесецька – космодрому, який перебуває у віданні Міноборони РФ і використовується, зокрема, для військових та інших спеціальних космічних апаратів. Примітно, що 23 серпня, за день до запуску, в районі Плесецька повідомляли про атаку безпілотників. Біля космодрому очевидці зафіксували стовп диму, однак відкритих підтверджень того, що було пошкоджено якийсь військовий об'єкт, немає. 

Активність РФ у космосі цього року помітно зросла. За оцінкою Ars Technica, перші місяці 2026 року стали для Плесецька найактивнішим періодом за кількістю запусків щонайменше з 2022 року. Росія також розгортає нову низькоорбітальну супутникову систему «Рассвет», яку в перспективі планують довести до 900 апаратів.

Водночас російське Міноборони не повідомляє жодних деталей, за якими можна було б встановити військові можливості нового апарата. Тому його потенційна роль у супутниковій розвідці, зв'язку чи спостереженні наразі залишається невідомою. Варто нагадати, що аналог Starlink від Росії загрожує не лише Україні, а й безпеці інших країн, включаючи участників НАТО.