The Economist: Путін втрачає контроль над Росією

Західні аналітики констатують: Володимир Путін остаточно завів Росію у глухий кут. Головним маркером краху системи стало навіть не падіння рейтингів, а зміна політичної лексики російських еліт. Формула «ми», яка раніше об’єднувала бізнес та владу навколо війни, зникла. Тепер оточення диктатора сприймає те, що відбувається, як «його» особисту історію, а не спільний проект. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Economist.

Якщо ще рік тому російські високопосадовці та олігархи вважали війну спільною відповідальністю, то зараз мова змінилася. Рішення Путіна називають «дивними», а його самого дедалі частіше сприймають як фігуру, що існує окремо від майбутнього країни. Система втратила монополію на формування образу завтрашнього дня, залишивши замість нього лише інерцію та репресії.

The Economist виділяє чотири фундаментальні причини занепаду:

• Ціна війни: Модель «спецоперації», яка не заважала жити звичайним росіянам, розвалилася. Тепер за амбіції диктатора вся країна платить інфляцією, податками та руйнуванням інфраструктури, не розуміючи кінцевої мети.
• Дефіцит правил: За останні три роки в Росії стався найбільший перерозподіл власності з 90–х – конфісковано активів на $60 млрд. Навіть лоялісти прагнуть стабільних інститутів, щоб захистити награбоване, але Путін пропонує лише право сили.
• Геополітичне фіаско: Росія втратила статус арбітра. Європа відмовилася від її газу, а ядерний шантаж знецінив місце Москви в Раді Безпеки ООН.
• Криза ідентичності: Росія століттями визначала себе через протистояння із Заходом. Тепер ця вісь зникла, а внутрішнього сенсу існування уряд запропонувати не може.

Попередній суспільний договір «комфорт в обмін на аполітичність» знищено. Тепер режим вимагає дисципліни та лояльності, не даючи нічого натомість. Ідеологія Путіна вимагає жертв, але не малює образу перемоги. Ситуація нагадує шаховий цугцванг: кожен наступний крок диктатора – чи то посилення репресій, чи нова військова авантюра — лише прискорює неминучий фінал.

Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко фактично визнав, що інтерес до параду 9 травня у Москві суттєво впав.

«Прийде час, коли до нас проситимуться сюди, щоб приїхати і побути на цій площі. Ну, а сьогодні час показав, хто є хто», – сказав Лукашенко.

Варто зазначити, що минулого року парад у Москві відвідали представники 27 країн, серед яких були лідери Китаю, Сербії, Венесуели, Бразилії, Куби, Вірменії, Єгипту, В’єтнаму та Ефіопії.