NYT: Трамп похвалив Сі Цзіньпіна, Китай висунув умову щодо Тайваню
Сі Цзіньпін: якщо Вашингтон неправильно вирішить тайванське питання, відносини двох країн опиняться в «надзвичайно небезпечній ситуації»
Перший день переговорів Дональда Трампа з Сі Цзіньпіном у Пекіні засвідчив принципову різницю в логіці двох лідерів: американський президент робив ставку на особисту симпатію та розмови про партнерство, тоді як китайський з перших хвилин встановлював межі можливого діалогу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The New York Times.
Трамп хвалив, Сі встановлював межі
Щойно завершився ритуал зустрічі – 21 гарматний залп і церемоніальний марш підрозділів Народно-визвольної армії, – китайський лідер без зволікань перейшов до суті. Головною темою Сі Цзіньпін визначив Тайвань, давши зрозуміти: будь-яке зближення між країнами може зупинитися, якщо Вашингтон втручатиметься в плани Пекіна щодо острова.
«США мають вирішувати тайванське питання з максимальною обережністю», – сказав Сі Цзіньпін, і це прозвучало в перші ж хвилини його публічного виступу у Великій залі народних зборів.
Трамп на цьому тлі виглядав інакше. Він назвав господаря «великим лідером» і неодноразово наголошував на своїх добрих особистих стосунках із китайським керівником. На державному банкеті американський президент розповів про корабель Empress of China, який 1783 року вирушив у 14-місячну подорож і відкрив торгівлю між двома країнами. Трамп намалював картину давнього партнерства, яке, попри труднощі, завжди знаходило вихід.
«Ми домовлялися навіть тоді, коли виникали складнощі. Я телефонував тобі, ти телефонував мені – люди не знають про це, – і ми дуже швидко залагоджували проблеми. Ми матимемо фантастичне майбутнє разом», – заявив американський президент.
Сі Цзіньпін у відповідь повернувся до своєї усталеної концепції: щоб конкуренція не переросла у конфлікт, сторонам слід уникати «пастки Фукідіда». Цей термін, який популяризував гарвардський професор Грем Еллісон, описує закономірність, за якою суперництво між чинною та висхідною наддержавою нерідко завершується війною. Китайський лідер запропонував формулу «стратегічної стабільності» як основу для відносин – і зробив це з очевидним розрахунком на перспективу, що виходить за межі нинішнього президентського терміну Трампа.
«Спільні інтереси Китаю та США переважають наші розбіжності. Стабільність у відносинах між нашими країнами – це благо для всього світу», – зазначив Сі.
Але одразу ж окреслив альтернативу: «Якщо вирішувати ці питання неправильно, між двома країнами виникнуть зіткнення і навіть конфлікти, що поставить увесь комплекс китайсько-американських відносин у надзвичайно небезпечну ситуацію».
Дві різні версії однієї зустрічі
Після переговорів Білий дім і китайська сторона оприлюднили заяви з різними акцентами – і це саме по собі промовисто.
Американське комюніке згадувало:
- протидію постачанню хімічних прекурсорів для виробництва фентанілу;
- закупівлю американської агропродукції;
- забезпечення свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
Тайвань у заяві Білого дому не фігурував – так само, як і китайські обмеження на рідкісноземельні метали та нарощування ядерного потенціалу КНР.
Пекін, навпаки, виніс Тайвань на перший план і наголошував на необхідності уникнути прямого зіткнення між двома країнами.
Аналітики вже звернули увагу на ще одну показову деталь: американська делегація прибула разом із шістнадцятьма керівниками великих корпорацій – Трамп сам пояснив їхню присутність як знак «поваги» до Китаю і сподівання отримати доступ до його ринку. Серед делегатів – люди з десятиліттями досвіду ведення бізнесу в КНР, зокрема ті, хто пройшов через суперечки щодо крадіжки інтелектуальної власності та дискримінаційних умов для іноземних компаній.
Китай своїх бізнес-лідерів не запросив – ані від BYD, що намагається вийти на американський ринок, ані від DeepSeek, чий прорив у сфері штучного інтелекту вже став предметом окремих переговорів між двома країнами.
Контраст із внутрішньою риторикою
Журналісти фіксували і ширший парадокс: у Пекіні Трамп говорив про Китай мовою партнерства – зовсім не так, як він зазвичай робить у виступах перед американською аудиторією. Під час президентських кампаній він систематично представляв КНР як країну, що краде американські робочі місця і загрожує національній безпеці. У Великій залі народних зборів ці теми не звучали.
Сі Цзіньпін, зі свого боку, виглядав впевнено – і ця впевненість, за оцінками аналітиків, живиться не лише позицією Китаю, а й ситуативними перевагами. Поки Вашингтон втягнутий у затяжний конфлікт з Іраном, ресурси і увага Пентагону відволікаються від Тихоокеанського регіону – і Пекін це враховує.
Найгостріші питання – Тайвань, американська військова присутність в Азії та економічні обмеження – за оцінками спостерігачів, обговорювалися на закритих сесіях без преси. Саме там, на думку аналітиків, і вирішуватиметься реальний зміст пекінського саміту.
Нагадаємо, напередодні переговорів «Главком» повідомляв, що ключовими темами зустрічі мали стати торгівля, питання Ірану, Тайвань і штучний інтелект. Це перший державний візит американського президента до Китаю за дев'ять років.
До слова, за підсумками першого дня переговорів сторони також обговорили російську війну проти України, ситуацію на Близькому Сході та події навколо Корейського півострова.