Українські удари та аварії скоротили авіапарк Росії: які втрати

Російський винищувач-бомбардувальник Су-34 під час польоту з авіабомбами
фото: відкриті джерела (ілюстративне)

Жовтень став одним із найважчих місяців для російської тактичної авіації за час повномасштабної війни

За півтора місяця російська армія втратила щонайменше 17 літальних апаратів, серед яких 13 літаків і чотири вертольоти. Значна частина втрат припала на жовтень, коли українські удари по військових аеродромах вивели з ладу низку сучасних бойових машин. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дослідження osint-аналітика Status-6.

Які літаки втратила Росія

За підрахунками Status-6, у період із 29 вересня до 19 листопада 2026 року Росія втратила щонайменше 17 літальних апаратів. Із них 13 були знищені внаслідок бойових дій, ще чотири – через аварії та інші небойові інциденти.

Аналітик наголошує, що йдеться про мінімальну кількість підтверджених втрат. Під час підрахунків враховували супутникові знімки, відео, офіційні повідомлення та інформацію з відкритих джерел, зокрема російських військових блогерів. Частина випадків пошкодження або втрати техніки може залишатися невідомою.

Особливо важким для російської тактичної авіації став жовтень.

За цей місяць окупанти втратили близько 10 бойових літаків:

  • сім винищувачів-бомбардувальників Су-34;
  • один Су-30СМ;
  • один Су-35С;
  • один Су-57.

Крім того, російська армія втратила два вертольоти Мі-8. За місячною кількістю втрат жовтень став третім найгіршим періодом для російської авіації від початку повномасштабного вторгнення – після березня 2022 року та червня 2025-го.

Серед основних причин втрат аналітик називає українські далекобійні удари по військових аеродромах, аварії та технічні інциденти. Останні також свідчать про додаткове навантаження на систему обслуговування й експлуатації російського авіапарку.

інфографіка: Status-6 / X

Скільки Су-34 може виробляти російська промисловість

Особливе значення мають втрати Су-34 – винищувачів-бомбардувальників, які російська армія активно використовує для атак керованими авіабомбами.

За оцінкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 22 жовтня 2026 року Росія мала близько 140 літаків Су-34 різних модифікацій. Від початку повномасштабного вторгнення знищено 43 такі машини, ще сім зазнали пошкоджень.

Серійне виробництво Су-34 зосереджене на Новосибірському авіаційному заводі імені Чкалова. За оцінкою української розвідки, підприємство здатне випускати приблизно 14–18 літаків на рік.

Для порівняння: кількість уже знищених Су-34 еквівалентна приблизно двом із половиною – трьом рокам їхнього виробництва. А сім літаків, втрачених лише за жовтень за підрахунками Status-6, відповідають приблизно п'яти-шести місяцям роботи заводу за оцінюваних темпів випуску.

Водночас ГУР повідомляло, що з 22 жовтня 2025 року до 22 жовтня 2026-го російським військовим передали 22 нові Су-34. Ця цифра перевищує оцінку середньої річної виробничої спроможності у 14–18 машин. Розвідка не деталізувала, чим пояснюється різниця між цими показниками, тому ототожнювати кількість переданих літаків із річним обсягом виробництва не варто.

Чому втрата Су-34 важлива для Росії

Су-34 є одним із головних носіїв російських керованих авіабомб. З початку 2024 року окупанти дедалі активніше застосовують ці літаки для скидання боєприпасів із комплектами планування та корекції.

За оцінкою британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), такі авіабомби можуть долати щонайменше 60 км, а за певних умов – до 130 км. Це дає російським літакам змогу атакувати українські позиції з відстані, не наближаючись безпосередньо до лінії фронту.

Втрата таких машин послаблює можливості російської армії застосовувати авіабомби на фронті. Водночас кількість літаків на озброєнні не дорівнює кількості справних машин, готових до бойових вильотів. На реальні можливості авіації впливають технічний стан, наявність екіпажів, ремонтні потужності та забезпечення запасними частинами.

Російська промисловість продовжує випускати нові літаки, а тому говорити про неминуче скорочення всього авіапарку лише на підставі підтверджених втрат було б передчасно. Однак регулярне знищення сучасних бойових машин збільшує навантаження на виробників і ремонтні підприємства, які мають одночасно поповнювати запаси та підтримувати наявну техніку в робочому стані.

Нагадаємо, 15 жовтня 2026 року українські військові завдали ракетного удару по російському військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області. За даними Генерального штабу ЗСУ, внаслідок атаки пошкоджень зазнали шість Су-34. На території летовища також зафіксували пожежу та повторні детонації.