Війна з Іраном завдала сильного удару по США. Аналіз CNN

Дональд Трамп постійно заявляв про перемогу над Іраном, рекорди на фондових ринках і падіння цін у своїх соціальних мережах. Проте об'єктивний аналіз конфлікту демонструє значно складнішу картину. Про це пише «Главком» із посиланням на CNN.

За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень, війна коштувала Міністерству оборони США близько $40 млрд: боєприпаси, знищене обладнання та пошкодження баз. Причому Пентагон уже запросив додаткове фінансування у розмірі $80 млрд. Найбільшою статтею витрат стали боєприпаси, на які пішло $26 млрд через широке використання дорогої зброї, зокрема близько тисячі ракет «Томагавк» вартістю $2,5 млн кожна. Це суттєво вичерпало ключові арсенали, змусивши Трампа застосувати Закон про оборонне виробництво для збільшення випуску зброї компаніями. Інші відомства, такі як Служба внутрішньої безпеки та Управління у справах ветеранів, додатково витратили $1 млрд, з яких $165 млн пішли на покриття вищих цін на паливо.

Воєнний конфлікт спровокував серйозну паливну кризу всередині США, піднявши середні ціни на бензин по країні з менш ніж $3 за галон до значно більше $4 під час більшої частини війни. Ситуація з дизельним паливом виявилася ще гіршою, адже його вартість зросла з $3,80 до понад $5 станом на 15 червня, змусивши американців витратити додатково майже $27,1 млрд, що сильно вдарило по фермерах, вантажоперевізниках та спровокувало подорожчання добрив.

Через припинення постачання нафти з Близького Сходу майже на чотири місяці світ втратив 1,15 млрд барелів, внаслідок чого національний стратегічний резерв США впав до найнижчого рівня з 1983 року. Для задоволення попиту Трамп скасував санкції на сотні мільйонів барелів російської та іранської нафти, а 32 країни скоординували найбільший в історії випуск екстрених запасів, але нафтовим компаніям все одно довелося використовувати власні резерви. Це призвело до того, що критично важливий нафтовий вузол у Кушинзі, штат Оклахома, досяг рівня мінімального експлуатаційного навантаження, залишившись усього з 20 млн барелів нафти, через що Трамп на саміті G7 у Версалі визнав загрозу повного вичерпання цих резервів за чотири тижні.

Енергетична криза підштовхнула річну інфляцію в США, яка вперше за три роки перевищила 4%, через що зростання цін у квітні та травні з'їло підвищення зарплат американців вперше з 2023 року. Трамп заявляв, що йому подобається інфляція, бо ситуація могла бути гіршою, а після війни ціни впадуть як камінь, проте Федеральна резервна система на чолі з Кевіном Воршем відмовилася знижувати відсоткові ставки і ринок очікує їх підвищення пізніше цього року.

На тлі цінових шоків споживча довіра в червні дещо зросла після тримісячного падіння, але залишається близькою до історичного мінімуму. Через побоювання щодо інфляції відбувся розпродаж облігацій, що підняло дохідність 10-річних казначейських паперів до річного максимуму і призвело до значного зростання ставок за іпотекою, які минулого тижня становили 6,47% за 30-річними кредитами та заморозили ринок житла. Єдиною позитивною сферою залишилися фондові ринки, які після початкового падіння продовжили встановлювати рекорди завдяки великим IPO від SpaceX та компаній у секторі штучного інтелекту.

Водночас політичний рейтинг Трампа майже не зреагував на війну, оскільки залишався низьким ще до її початку, змістившись з 38% у лютому до 37% станом на 15 червня, при цьому його дії в економіці схвалюють лише 31% виборців, а політику щодо Ірану – 35%.

До слова, верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї у своїх перших публічних коментарях дистанціювався від нещодавно укладеної угоди зі Сполученими Штатами, яка надає Тегерану широкі економічні вигоди та відтерміновує переговори щодо ядерної програми. 

У заяві Хаменеї наголосив, що санкціонував угоду виключно тому, що іранський президент Масуд Пезешкіан узяв на себе повну відповідальність за неї та пообіцяв захищати права громадян і «фронт опору» (угруповання «Хезболла»).