Дмитро Тимчук: До наших кордонів уже стягнуто три армії

    «У Росії суспільство менш чутливе до людських втрат: ховають у безіменних могилках, отримують компенсацію та задоволено далі підтримують Путіна»
    Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов під час презентації програми «Стратегічне лідерство: сектор безпеки і оборони України» зробив низку тривожних заяв. Зокрема, про те, що президент РФ Путін не облишив плани щодо повномасштабного вторгнення в Україну. Достатньо одного його слова – і потужні
    • Наталія Сокирчук
    • 20 Квiтня, 16:40
    • Розсилка
    Народний депутат Дмитро Тимчук
    фото: amn.com.ua
    Народний депутат Дмитро Тимчук

    «У Росії суспільство менш чутливе до людських втрат: ховають у безіменних могилках, отримують компенсацію та задоволено далі підтримують Путіна»

    Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов під час презентації програми «Стратегічне лідерство: сектор безпеки і оборони України» зробив низку тривожних заяв. Зокрема, про те, що президент РФ Путін не облишив плани щодо повномасштабного вторгнення в Україну. Достатньо одного його слова – і потужні російські війська зможуть вторгнутися на територію нашої держави за дві-три години.

    За словами секретаря РНБО, ступінь потужності військових угруповань РФ, які дислокуються вздовж кордону, свідчить про «виключно наступальний» характер намірів.

    Турчинов також припустив, що Росія може проводити приховану підготовку до наступальної операції при підготовці до активної фази проведення навчань «Захід-2017», що мають відбутися у вересні. Турчинов наголосив: участь у навчаннях має взяти близько 100 тис. військовослужбовців.

    Однак самими лише заявами Турчинова погані новини не обмежуться. Проект Bellingcat повідомив, що на Донбасі зафіксовано основний бойовий танк армії країни-агресора T-90 і його модифікації. А це найпотужніша бронетанкова техніка на озброєнні сухопутних військ РФ. Особливістю цих танків стали так звані палаючі очі на вежі – прожектори комплексу оптико-електронної протидії «Штора-1». Їхня функція – порушення роботи систем лазерного наведення атакуючих протитанкових снарядів.

    Про те, як Росія накопичує війська на Донбасі, в окупованому Криму та вздовж кордону, про вірогідність повномасштабного вторгнення до нашої держави та про фактори, що стримують Путіна, в інтерв’ю «Главкому» розповів військовий експерт, лідер групи «Інформаційний спротив», народний депутат Дмитро Тимчук.

    Наскільки можливе вторгнення Росії в Україну найближчим часом? І чому останніми днями сплеск розмов про це?

    З початку цього року ми бачили, що вздовж кордону з Україною Росія не просто утримує якийсь незрозумілий контингент військ, як це було раніше (а ми пам’ятаємо з березня 2014 року, коли Росія перекидала різноманітні підрозділи начебто для проведення навчань у свої військові частини на прикордонній лінії – в першу чергу у Ростовській області). Зараз ситуація інакша: РФ створює пункти постійної дислокації для нових підрозділів, які перекидаються з інших регіонів країни – і з Ростовської області, і з областей, розташованих північніше, – і все це вздовж наших кордонів та на окупованих територіях. Фактично на наших кордонах ми бачимо вже три армії, причому одна з них формується в анексованому Криму. Там формується повноцінна армія – з посиленою системою протиповітряної оборони. Те саме відбувається і на території Росії, у прикордонних районах з Україною.

    Що це означає?

    Це означає, що Росія насправді впродовж кількох годин може підняти їх по тривозі і ввести на територію України. Це може статися у нинішньому форматі невизнаної агресії з боку Росії, як ми це бачили в часи Іловайська та Дебальцевого: коли на територію Донбасу увійшли батальйонні і ротні тактичні групи російських військ. Вони різко посилюють 1-й АК (армійський корпус) «ДНР» і 2-й АК «ДНР» та виконують певні завдання.

    Може відбутися і повномасштабне вторгнення Росії в Україну на інших ділянках кордонів поза зоною проведення АТО. Сценарії можуть бути різними.

    Те саме може стосуватися і використання Криму як плацдарму для наступу в Україну. Однак до цього варіанту ми, тобто «Інформаційний спротив», ставимося скептично. Але моніторинг, який ми проводимо у південних областях України, перш за все у Херсонській області, показує, що нам необхідно терміново укріплювати обороноздатність, насамперед на півдні. Ми підготували низку звітів за результатами моніторингу та передали у державні структури. Певних заходів уже вживають.

    У Генштабі також чудово усвідомлюють усі загрози. Зрозуміло, що масштабна агресія Путіна – це малоймовірний сценарій, бо ж якби він хотів повноцінно воювати з Україною, то він би вже це робив. Однак такий варіант відкидати не можна, потрібно бути до нього готовим.

    Щодо заяв Турчинова – робота в нього така: передбачати найбільш песимістичні сценарії. Країни, які дбають про власну безпеку і оборону, завжди готуються до найнебезпечніших сценаріїв, хоч би якими малоймовірними вони були. Те, що Україна йде цим шляхом, абсолютно правильно та виправдано в умовах російської агресії.



    На сьогодні, якщо оцінювати принаймні кількісно наші військові потуги, ми б змогли відбити напад РФ у разі повномасштабного вторгнення?

    Якщо брати варіант шахмат – абсолютно слухняна армія, яка самовіддано бореться з ворогом і йде війна на загальне знищення, то, звісно, ні. У нас не вистачить жодних ресурсів: ні суто військових, ні людських сил ЗСУ, ні економічного, ні мобілізаційного потенціалу. Вони нас задавлять кількістю. Але тут треба розуміти, що ніякі сучасні війни у світі не ведуться до останнього солдата. Є поняття неприйнятного збитку. Ми, на жаль, не знаємо, який неприйнятний збиток для Росії. Тобто, якщо Путін почне відкриту збройну агресію проти України, ми не розуміємо, скільки у нього має загинути солдатів – десятки чи сотні тисяч, – щоб РФ вважала, що далі воювати не має сенсу і необхідно звертати свою авантюру. Завжди важко прогнозувати цей поріг для країн тоталітарних та авторитарних. У цивілізованих демократичних країнах суспільство дуже чуттєво ставиться до людських втрат. Якщо згадати операцію США в Сомалі, загибель лише двох десятків морпіхів призвела до того, що Америка звернула і операцію, і взагалі військову присутність у Сомалі. У Росії, як ми бачимо на прикладі Донбасу, суспільство значно менш чутливе до таких втрат. Вони собі ховають у безіменних могилках своїх синів, сім’ї отримують компенсацію та задоволені продовжують жити далі, підтримуючи Путіна.

    Але існує суто економічний фактор. Впродовж трьох років Путін утримує бойовиків – ресурси б мали трохи вичерпатися?

    Я б не робив ставку на те, що у Путіна закінчаться ресурси. Зрозуміло, що антиросійські санкції відіграють велику роль, очевидно, скорочується соціальна сфера у Росії, це викликає якесь незадоволення населення, і це стримує Кремль у багатьох напрямах. Але ж у України «запаси» в рази менші, ніж у РФ. Якщо ми почнемо війну на виснаження, міряючись, у кого який потенціал, я впевнений, ми здивуємося, наскільки Росія зі своїм зомбованим населенням піде на скорочення соціальної сфери заради того, щоб задавити ненависну «київську хунту».

    Bellingcat повідомляє про наявність на Донбасі російських танків Т-90. Наскільки вони небезпечні?

    Ступінь небезпеки – це вторинне, важливо інше. Росія регулярно обкатує на Донбасі нові зразки озброєння. Це спостерігається впродовж усіх трьох років збройної агресії. Однак тут росіяни опиняються у глухому куті. Якщо Афганістан, на якому випробовувалась нова радянська зброя, був відкритим майданчиком, СРСР там абсолютно офіційно були присутніми, то Росія на Донбасі всіляко маскується, намагається не виказати свою присутність. У цих умовах для них найкращий варіант – що вони і роблять – це перекидання зі збройних складів радянської зброї. А от щодо «засвічування» нової зброї, з одного боку, їм дуже цього хочеться – випробувати її, але це дуже великий ризик. Якщо такі факти буде зафіксовано, це стане черговим свідченням присутності Росії там. Однак ми бачимо, що міжнародна спільнота досить слабко реагує на подібні факти.

    До речі, нинішнє рішення Міжнародного суду в ООН, яким він продовжив розслідування підтримки Росії тероризму на Донбасі, показало, що суд не готовий прийняти докази на користь того, що Росія напряму підтримує тероризм на Донбасі. Така позиція західної спільноти провокує Росію на подальше використання Донбасу як полігону для своїх озброєнь. Будемо сподіватися на інші висновки в остаточному рішенні.

    Яким чином узагалі вплине на плани Путіна рішення суду ООН?

    Безпосередньо навряд чи вплине, бо ж Путіна не турбує думка міжнародної спільноти. Для нас буде велика підмога тільки в тому, що ми зможемо надалі апелювати до західних країн щодо подовження та поглиблення антиросійських санкцій і надання воєнної допомоги Україні. Однак я б не розраховував на те, що якщо суд ООН прийме негативне для Росії рішення, то Путін одразу ж дасть команду вивести війська з Донбасу.

    Зважаючи на останні події у Туреччині, чи стала ця країна ближчою до Росії і чи може Москва розраховувати на підтримку і допомогу Анкари?

    Туреччина швидше нам допомагатиме. Понад те, вона готова це робити. Якщо в Україні буде чітке політичне рішення на зближення з Туреччиною у військово-технічному плані, я думаю, Анкара жодним чином не протидіятиме, а навпаки.

    Чи можна Китай нині зарахувати до союзників РФ? І чи буде він допомагати  Москві у разі відкритої війни?

    Що стосується Китаю: у нього інша стратегія – він намагається скрізь демонструвати свій нейтралітет. А якщо десь (у тому ж Радбезі ООН) голосує в унісон з РФ, то дуже швидко пояснює свою позицію: мовляв, це не симпатія до Росії, а побоювання, щоб інструменти, які використовуються проти неї, потім не були застосовані до Китаю. Інтересів в Україні на сьогодні у Китаю не так багато, щоб він серйозно вів гру на тому чи іншому боці. Спільні енергетичні проекти з РФ, на які Росія робила велику ставку, як видно, далеко не так оптимістично реалізовуються: Китай і тут дотримується своїх інтересів і не вважає РФ своїм великим союзником, заради якого він готовий піти хоча б на репутаційні втрати.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ