Вікторія Сюмар: Гройсмана рідко критикують на телеканалах. З олігархами домовлено

    • Павло Вуєць
    • 27 Сiчня, 16:01
    • Розсилка
    Вікторія Сюмар
    Вікторія Сюмар

    «Коли ведучий новин отримує 2 тисячі гривень на УТ-1, ні про яке якісне телебачення мова не може йти»

    Минулого тижня було нарешті зареєстровано ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», а 24 січня вже відбулася його презентація. Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, яка була одним із головних провайдерів закону про суспільне телебачення, заявила, що з державним мовленням усередині країни відтепер покінчено. Проте одразу Суспільне ТБ не запрацює – ще має відбутися конкурс на посаду керівника телеканала, що займе кілька місяців. У розмові з «Главкомом» Сюмар розповідає, як саме відбуватиметься процес трансформації державного телебачення в суспільне, оцінює піар-активність прем’єра Володимира Гройсмана та критикує останні мовні ініціативи парламенту.


    Вікторія Сюмар (фото: politrada.com)

    Вікторія Сюмар (фото: politrada.com)

    «Конкурс на голову Суспільного телебачення може відбутися через три місяці»

    Проясніть, як саме відбуватиметься конкурс на керівника суспільного телебачення? За якими якостями його обиратимуть?

    Коли ми писали закон про суспільне мовлення, ключовою ідеєю було зробити максимально незалежними наглядову раду, голову правління і саме правління НСТУ. В законі чітко сказано, що наглядова рада має провести прозорий незалежний конкурс, обрати голову правління, який у свою чергу подаватиме на затвердження членів правління – фактично це його заступники за різними напрямами. Наразі ситуація певною мірою зависла, тому що конкурс не оголошено, а Держтелерадіо хоче призначити виконувача обов’язків голови правління і пропонує наглядовій раді затвердити людину, яку саме й визначило.

    Але ж це тільки до проведення конкурсу.

    Так, але держава повинна призначити в.о. для перехідного періоду, який має бути максимально коротким. Далі – конкурс, який проведе незалежна наглядова рада, що складається з представників громадськості та політичних сил, представлених у Раді. Важливо втримати довіру до наглядової ради, оскільки це певною мірою прецедент – така форма управління.

    Суспільне мовлення працюватиме на базі каналу «UA:Перший». Як буде відбуватись цей перехід?

    Суспільне мовлення – це набір стандартів та принципів управління. До виборів голови правління ми ще не можемо говорити про якусь роботу суспільного телебачення. Голова правління показує концепцію перетворення: яким буде ефір, хто його вироблятиме, яка кількість людей лишається працювати, яка сітка мовлення, які нові формати впроваджуватимуться. Повноцінне суспільне ТБ у нас з’явиться, коли люди побачать на практиці реалізацію концепції, яка переможе. Цей процес займе рік мінімум. А зараз досить загадковий стан, оскільки ПАТ «НСТУ» було зареєстровано тільки нещодавно. Далі важливо, щоб усі процеси були максимально легітимними, зрозумілими і політично не ангажованими. Якщо ж із самого початку ми почнемо призначати керівників каналу – людей, яких визначають чиновники різних рівнів, – це вже ставить під питання легітимність реформ.

    Але на етапі конкурсу кандидат може виглядати аполітичним, а під певні впливи потрапить пізніше.

    Ключове завдання – це не дозволити державі втручатися в справи телеканала і знайти ту концепцію, яка дозволить зробити канал якісним, у першу чергу, через дотримання стандартів, цікавим, щоб його дивилися люди. Не можна це ігнорувати – нинішня 28-ма позиція в рейтингу каналу не надто обнадійлива. Бо через рік ми відключимо аналогове мовлення і канал втратить свою головну конкурентну перевагу – найбільше покриття в країні. При тому, що зараз при найбільшому покритті, повному бюджетному фінансуванні 28-ма позиція!

    А чим займався всі ці роки вже колишній керівник НТКУ Зураб Аласанія – до речі, медіаменеджер, близький до Арсена Авакова? Готував якесь підґрунтя?

    Це був перехідний період, протягом якого Зураб намагався впровадити певні стандарти в новинах і в низці проектів, котрі, як правило, фінансувалися іноземними донорами. Але, звичайно, одним з основних показників, які мають значення для оцінювання успіху в телеіндустрії, є рейтинг. У цьому сенсі тут, на жаль, є багато питань

    Але Аласанія якраз стверджував, що рейтинг для нього – не головне. Якщо нове керівництво поженеться за рейтингами і втрутиться в гонку з комерційними каналами з їхніми «Битвами екстрасенсів», чи не спотворить це саму ідею суспільного телебачення?

    Сто відсотків. Потрібна золота середина. Треба знайти і показувати не лише гумористичні програми і комедійні фільми, які дають рейтинг, а й знайти формат, що захоплюватиме глядача, який хоче розібратись у сутності процесів, і пропонувати якісну аналітику і подачу матеріалів. Якщо цього стандарту не буде дотримано, суспільного мовлення не буде так само.

    Коли ж відбудеться конкурс на обрання керівника каналу?

    Орієнтовно конкурс може відбутися через три місяці.

    Чи вже можна назвати прізвища потенційних конкурсантів? «Народний фронт» просуватиме якусь свою кандидатуру?

    Навряд чи політично ангажований кандидат має шанси. Думаю, буде подаватися Зураб. Імовірно, ще деякі люди, причетні до реформи.

    Не таємниця, що у НТКУ історично дуже громіздка структура, в ній багато людей, яких ще й просто так не звільниш. Як нове керівництво суспільного вирішуватиме проблему?

    У минулого керівництва для цього не було особливих можливостей, а при реорганізації це вже робити можна. Сім тисяч людей – це, звичайно, велике гальмо, бо сучасне телебачення можна робити меншою кількістю людей, які краще розуміються на технічних можливостях. Але цим людям треба забезпечити соціальні гарантії, а це велике навантаження, бо кошти треба буде спрямувати не на купівлю нової техніки і виробництво нових програм, а на виплати тим, хто піде.

    Аласанія скаржився на брак фінансування, через який реформувати канал було дуже важко. Який бюджет у суспільного?

    Сума фіксована – 0,2% бюджету. На цей рік вона становить 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Щоправда, виділено було менше – 970 мільйонів, але уряд пообіцяв дофінансувати після закінчення «Євробачення». Навіть якщо взяти мільярд, то це майже 40 мільйонів доларів – такої дотації станом на зараз немає у жодної медіагрупи. Це не такі малі ресурси, за які не можна було б зробити якісний продукт. Інша річ, що це треба робити через оптимізацію виробничого процесу. Очевидно, що коли ведучий новин отримує 2 тисячі гривень, як це зараз є на УТ-1, ні про яке якісне телебачення мова йти не може. Але повинні залишитися ті, хто реально робить роботу, а не переносить папірці.

    Чи реально суспільному буде переманювати фахівців з комерційних каналів?

    Цілком. Думаю, у нас зараз дуже багато журналістів готові працювати за умов невтручання в їхню діяльність.


    Вікторія Сюмар
    Вікторія Сюмар

    «Зараз власний рейтинг довіри Гройсмана – 23%»

    «Народний фронт» якось одразу на віру сприйняв слова одіозного нардепа Онищенка, який утік з країни, про те, що свого часу виділялися мільйони на дискредитацію уряду Яценюка. Ви проводили якийсь детальний моніторинг ЗМІ на підтвердження цього?

    Звичайно, все моніторили і чітко бачили, як іде поширення цієї інформації. Причому ми бачили й тонші інструменти: які політичні сили стоять за тим самим Гордієнком (у березні 2015 року на той момент голова Держфінінспекції Микола Гордієнко звинуватив Кабмін у фінансових порушеннях на суму 7,6 млрд дол. – Ред.). Це була досить продумана афера – людина виходила з матеріалами і казала, що 7 мільярдів вкрадено, хоча лише 2% з цієї папки стосувались уряду Яценюка. І вірусно всі підхопили, що Яценюк вкрав 7 мільярдів. Той самий депутат Каплін, який, підозрюю, працює в інтересах окремих людей та політичних сил, усе це тиражував масово. Чотири-п’ять сюжетів на день на «Інтері» – це щось обов’язково критичне до «Народного фронту». Не забуваймо, кому належить «Інтер» – Льовочкіну і Фірташу. Так, ми Фірташа значною мірою примусили платити податки, у нього, вочевидь, були збитки через це. Це якісь політичні розбірки за допомогою телеканала як інформаційного кілера. Наприклад, візьмемо програму «Чорне дзеркало». Що можна сказати, коли відбувається обговорення Мінських угод і Каплін каже, що це нецікава тема, а поговорімо краще про «найбільшу проблему України» – «Народний фронт»… Що це як не кілерство? І така подача була масованою, ніхто не розбирався в нюансах.

    Що ж до Льовочкіна, то будучи свого часу головою Адміністрації президента Януковича, він – єдиний з його найближчого оточення, хто сьогодні не втік, на кого немає кримінальних справ і він прекрасно живе в Україні. Причому має тут купу бізнесів, контролює купу політиків, і не тільки в Опоблоці, частини фракцій, телеканали…

    Льовочкін у вас – це просто персоналізоване зло. Чому ви не говорите так, як деякі ваші однопартійці? За їхніми даними, основні замовники інформаційних «спецоперацій» проти Арсенія Петровича сиділи в Адміністрації президента Порошенка.

    Там теж, напевно, є багато людей, які цим займаються. Політика – складна річ і, на жаль, можуть траплятися ситуації, коли тебе битимуть у спину твої ж партнери.

    Після відставки Яценюка ці атаки стихли?

    Не скажу, що стихли. Бо Яценюк пішов давно, а історія про його 24 вілли в Маямі виникає нізвідки і активно поширюється – через дев’ять місяців після відставки! Комусь постійно треба пробувати якісь проблеми пов’язувати саме із «Народним фронтом». Гройсман от обіцяв показати, як треба управляти державою… Але я щось не бачу особливих змін. Не можна сказати, що у нас різко економіка пішла вгору і що хтось має стратегію з вирішення ключових проблем. Є відверто провалена реформа, пов’язана із судами, провалена реформа державного управління. Ми ж бачимо, хто виграє всі ці хвалені конкурси. Ми просто забезпечили поширення корупції з найвищих щаблів влади на рівень конкурсів – поділилися з конкурсними комісіями.

    А за Яценюка не ділилися, бо ще не було з ким…

    Треба визнавати, що багато реформ провалено, і робити висновки з цих ситуацій. Але ніхто не каже, як це змінювати. Стратегії уряду я взагалі не розумію.

    Втім, команда Гройсмана активно піариться. Можете, як інформаційник, оцінити успіхи прем’єра в цьому сенсі?

    Я б сказала, що сам Гройсман є досить неконфліктною людиною, яка намагається вибудувати рівні стосунки з різними групами впливу. І я бачу з моніторингу, що він досить рівно виглядає на всіх телеканалах – його показують у позитивному ключі, він рідко отримує критичні удари. Це означає наявність домовленості з власниками телеканалів, інакше кажучи, з олігархами. Якщо по Яценюку била одна досить відома і потужна олігархічна група за допомогою кількох відомих політиків, то у Гройсмана ситуація більш сприятлива. В нього немає прямих ворогів, і це дає йому трохи більший люфт. Але хоч би як там було, незалежно від того, як тебе показують у телевізорі, люди або відчувають покращення, або ні. І від цього залежатимуть рейтинги прем’єр-міністра.

    Зараз власний рейтинг довіри Гройсмана – 23%, і динаміка цієї довіри цілком збігається з динамікою, яка була у Яценюка. Вона знижується після прийняття непопулярних рішень – у Яценюка довіра миттєво обвалилася, коли було підвищено тарифи на комунальні послуги. Янукович дуже боявся робити цей крок і навіть через те з МВФ припинив працювати, бо йому вся соціологія показувала, як це позначиться на його рейтингу. Ми ж пішли на це, бо у нас не було іншого виходу – із росіянами, як Янукович, зрозуміло, ніхто б не домовлявся, а інших можливостей отримати ресурс у розграбованої країни не було. Гройсман приймав рішення про ще більше підвищення тарифів, і, коли люди отримали платіжки, у нього істотно впала довіра.

    Для нього ще буде важкий період, пов'язаний із новим меморандумом МВФ, який вимагає дуже драконівських речей, включаючи підвищення пенсійного віку. Мені складно уявити, де візьмуться голоси на такі рішення в парламенті, і, думаю, прем’єру теж. Тому завдання уряду – так провести переговори з МВФ, щоб частину цих вимог було знято. Яценюку це якось вдавалося.

    Яценюк пішов з посади, маючи майже нульовий рейтинг. Незважаючи на відсутність Арсенія Петровича в інформпросторі, підтримка потрохи оживає?

    Яценюк відсутній у інформпросторі – ви самі даєте відповідь на запитання. Не можна, не будучи в активній політиці, розраховувати на стрімке зростання рейтингу.

    Ви от казали, що Гройсмана ніхто не «мочить». Але Порошенка – тим більше. Президенту вдалося створити лояльне до себе інформсередовище?

    У президента все-таки інший статус. Вважаю, що його рейтинг і довіра тримається в першу чергу на наявності війни. Довіра до верховного головнокомандувача в такій ситуації не може впасти зовсім.

    Тобто ті, хто каже, що президенту вигідний нинішній стан речей на Донбасі, мають рацію?

    Президенту вигідне забезпечення миру – це гарантує йому другий термін. Бо він обіцяв цей мир, і на період президентської кампанії це питання буде одним з ключових.

    «Антиаваківську» кампанію, яка періодично активізується, ви теж відслідковуєте?
    Ледь не по чотири щоденних сюжети про провалену реформу поліції в ефірі вже згадуваного центрального телеканала, думаю, мало хто не помітив. І ця кампанія однозначно триває не просто так. Мета цього – щоб міністр від «Народного фронту» не контролював одне з найбільших силових відомств і монополія на ці відомства була в одних руках.

    Зрозуміло, в яких руках. Тобто за цією кампанією стоїть президент та його оточення?

    Це вигідно президенту, і це очевидно.


    Вікторія Сюмар
    Вікторія Сюмар

    «Не думаю, що хоча б один із зареєстрованих законопроектів про мову має шанс бути прийнятим у такому вигляді»

    Як вам ідея міністра культури Нищука щодо відновлення роботи комісії з моралі? Ми всі пам’ятаємо її дивні рішення про Губку Боба, який нібито пропагує гомосексуалізм.

    Я не зовсім розумію, чому у чиновників є постійне бажання зайнятися відслідковуванням та оцінкою порнографії. Збираються люди, які дивляться фільми і визначають – вони еротичні чи порнографічні за якимись критеріями, які самі для себе обирають. У попередній комісії з моралі таким критерієм була демонстрація статевих органів. І от я уявила собі членів такої комісії – нібито солідних людей, які сидять і відстежують, повною мірою продемонстровано статевий орган чи ні. Звичайно, це абсурд. Це треба давати на розсуд самих телеканалів, а Нацрада має відстежувати, чи порушується законодавство. І канали в разі порушень ризикуватимуть своєю ліцензією. До чого тут Міністерство культури?

    Взагалі, останнім часом до слів міністра в мене багато запитань. Він вважає, що телебачення – це пропаганда і держава повинна цензурувати пропаганду. А завдання держави, навпаки, – не допустити ані пропаганди, ані цензури тим паче. Тому інколи краще уникати розмов на теми, де ти не є фахівцем.

    Міністерство інформації, по суті, мало б займатися саме пропагандою. Вас влаштовує його діяльність?

    Повільно, чесно кажучи, йде цей процес. З тим же іномовленням закон прийняли швидко, але сам телеканал достатньо слабкий, його точно треба посилювати і поширювати в кабельних мережах в інших країнах. Треба також глушити сигнал російських телеканалів на території зіткнення, бо там наші військові їх ловлять, і забезпечити трансляцію українських телеканалів, зокрема на окуповані території.

    Чи треба більш прискіпливо стежити за контентом медіахолдингу Пінчука після його скандальної статті та історії с російським військовим в ефірі СТБ?

    Мені здається, що демонстрація російських військових у «Битві екстрасенсів» на СТБ є недоглядом з боку редакторів. І те, що канал відреагував на це, є позитивом. Я не уявляю, щоб Пінчук давав наказ показувати якогось війскового у передачі…

    Скандал з ліцензією «Плюсів» досі не завершено. Чого в ньому більше – дійсно бажання влади затиснути канал чи попереджувального троллінгу з боку власника?



    Канал точно мав право на отримання ліцензії, і Нацрада за це проголосувала. Головне, що зараз це питання врегульовано, і, сподіваюсь, що канал буде безперешкодно працювати. Це, поза сумнівом, проукраїнський канал на фоні маси досить впливових телеканалів, де ми не розуміємо, хто є їхнім власником і які джерела фінансування. До «Плюсів» питань набагато менше.

    До багатьох ЗМІ в нашому напруженому суспільстві є багато претензій, що нібито вони під час війни отруюють інформаційний простір і працюють на агресора…

    Таке формулювання дещо суб’єктивне, а от прозорість фінансування – об’єктивне. Умовно кажучи, хто за це платить? Є ЗМІ, за якими, за деякими ознаками, стоять або росіяни, або Янукович та його оточення. Чи хочемо ми, щоб нам щось «впарювали» ресурси, за якими стоїть екс-президент? І чому наші відповідні органи не можуть простежити процеси, як заходять ці гроші і хто за цим стоїть? Це питання в першу чергу до СБУ.

    Телеканал «Тоніс», куди пішли працювати ведучі Ганапольський та Кисельов, за однією з численних версій, перейшов під контроль Авакова. Вам щось відомо про це?

    Можу сказати, що це неправда. Ви собі уявляєте, що людину, яка працювала на «Інтері» і роками знищувала Авакова, він візьме як проможурналіста для свого телеканала? Це абсурд. Мені нічого не відомо про його плани створювати якийсь медіаресурс. «Тоніс» – це точно не Аваков. Шукайте в іншому місці. Там, де є великі гроші.

    Останній законопроект про мову, в тому числі у ЗМІ, вже наробив галасу. Ви впевнені, що українську мову треба просувати такими, на думку деяких російськомовних експертів, драконівськими методами? До того ж у нас досі діє закон Ківалова–Колесніченка…

    Впевнена, що питання мови для України є надзвичайно важливим. І саме через це з ним треба бути дуже обережним і поступово рухатися вперед, не збурюючи суспільство та не намагаючись отримати політичні бали у виборців Західної України. От, наприклад, як це було із законом про квоти на україномовні пісні. Сьогодні виконавці дуже завантажені замовленнями, постійні записи у студіях, величезний попит на українську пісню, яку чують мільйони українців у радіоефірі. Люди через позитивну емоцію, через пісню сприймають мову.

    Українську треба стимулювати позитивними методами. Бо я не уявляю собі ситуацію, коли мовний інспектор штрафує виховательку дитячого садочка на 200 прожиткових мінімумів, бо вона заговорила з кимось із дітей російською… А саме це один із законів передбачає. І це одразу взяла на озброєння російська пропаганда, не сумнівайтеся. І знову починають страшилки деякі політики з Опоблоку розказувати.

    Не думаю, що хоча б один із зареєстрованих проектів закону про мову має шанс бути прийнятим у такому вигляді, як є. Їх треба доопрацьовувати. Давати людям позитивні стимули і рухатися поступово.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ