Влада розпочала кампанію запуску ринку землі?

    Хто стоїть за ініціативою «Землі – волю»?
    З початком 2017 року влада посилено взялася за проведення земельної реформи. Мета цієї реформи чітка – вже найближчим часом започаткувати в Україні ринок землі. Цього, за легендою, яку озвучують високопосадовці, наполегливо вимагають від нас наші західні партнери. Аби переконатись у серйозності намірів владної
    • Микола Мельник
    • 8 Лютого, 14:49
    • Розсилка
    Ринок землі
    Фото: zz.te.ua
    Ринок землі

    Хто стоїть за ініціативою «Землі – волю»?

    З початком 2017 року влада посилено взялася за проведення земельної реформи. Мета цієї реформи чітка – вже найближчим часом започаткувати в Україні ринок землі. Цього, за легендою, яку озвучують високопосадовці, наполегливо вимагають від нас наші західні партнери. Аби переконатись у серйозності намірів владної команди, потрібно прослідкувати за останніми її діями.

    Наразі Міністерство аграрної політики започаткувало так звані платформи в різних регіонах, на яких нібито буде обговорюватись «злободенне» питання необхідності продажу землі. Одна з них уже відбулась у Хмельницькому. Паралельно у Facebook невідомо ким і невідомо за чиї гроші створено групу Free For Ukrainian Land. Там просувається ідея зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

    Відеоролики під назвою «Скасування мораторію на продаж земель с/г призначення: всі селяни ЗА!» не можна дивитись без сліз. 

    По-перше, видно, що цей агітпродукт робиться нашвидкуруч – автори так поспішали, що переплутали район, в якому розташоване селище Велика Солтанівка. Саме у цьому населеному пункті, за сценарієм, усі селяни «страшенно бідують» і тому «масово хочуть продати свої паї». Та замість Васильківського району Київської області герої сюжету чомусь «опинилися» в Бориспільському районі. 

    По-друге, переконливість слізних сюжетів викликає питання. Якщо мешканці сіл прагнуть продати свої наділи, то чому вони досі жодного разу не організували масової акції на підтримку розпродажу? Натомість мешканці сіл перекривали дороги і блокували Раду, коли йшлося про податки чи ціни на молоко.

    Треба визнати, що селяни, які жаліються, що не можуть продати землю, аби допомогти дітям, а самі не можуть її обробити, бо в них нема грошей, дійсно викликають співчуття. Особливо коли мимохідь наводяться приклади, що в Україні за оренду гектару землі її власник отримує лише 35 доларів, у той час як у країнах Західної Європи – до 900. 

    Також у групі розміщено відкритого листа до депутатів Верховної Ради під назвою «Землі – волю» з вимогою зняти мораторій на продаж угідь. Серед його підписантів – перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, який, за інформацією джерел «Главкома», відповідальний за цю агіткампанію, екс-прем’єр Юрій Єхануров, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета, журналіст Микола Вересень, музикант Валерій Харчишин та інші. Проте за такою благородною ініціативою, судячи з усього, приховується намагання забалакати проблему та провести через парламент такий законопроект, який врахує інтереси лише невеликої групки осіб, але точно не селян. 

    Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик упевнений, що урядові «платформи» – не що інше, як інформаційне прикриття запуску дикого ринку землі: «Потім скажуть: ми ж говорили з усіма асоціаціями, зустрічалися з громадськістю, і, якщо між вами всіма нема кінцевої зрозумілої точки зору, ми прийняли рішення так, як його розуміємо». 

    Нагадаємо, що минулого року уряд уже ініціював велику кампанію обговорення змін до податкового законодавства. Ідея полягала в тому, що, скасовуючи стару пільгову податкову систему для аграріїв, Кабмін у вигляді компенсації впроваджував систему прямих дотацій. Тоді влада теж загравала з аграріями – проводились круглі столи, «дискусії», але з 1 січня цього року стару систему оподаткування таки ліквідували, а про обіцянки забули. Якщо нинішні обговорення відбуватимуться за таким самим сценарієм, результат може бути аналогічним. Причому тема продажу землі набагато важливіша, оскільки саме земля залишається у збанкрутілій країні чи не єдиним рентабельним активом.

    «Висновок один – відбувається підготовка до найбільшої афери незалежної України, з якою не можна порівнювати навіть вкрадену в 90-ті роки промисловість. Це пряме рейдерство проти українського народу під гарним інформаційним прикриттям. Перемішались інтереси і тих, хто має великі гроші, і тих, хто при владі і поки що цих великих грошей не має, і великого міжнародного капіталу. Тому заява міністра фінансів, що МВФ дав нам ще час для опрацювання закону до травня, є не чим іншим, як підготовкою такого законопроекту, який просто відкриє ринок землі для обмеженого кола людей, що отримають доступ до найбільшого українського ресурсу», – переконаний Скоцик.

    Усі прикриття влади вимогами МВФ, який «викручує руки» у прийнятті непопулярних рішень – чи то підвищення пенсійного віку, чи то продаж землі – вже приїлись і не витримують жодної критики. МВФ вів мову про комплексне завершення земельної реформи, але він не висуває ультиматумів. Українська ж влада не займалася комплексним законодавством щодо обігу земель. Натомість вона проштовхує один законопроект, який відкриває ринок української землі і дозволить швидко її «подерибанити». Лобі в парламенті пішло навіть далі. Так, розуміючи, що через зал такий законопроект буде провести вкрай важко, один із членів профільного комітету Ради збирає підписи для подання відповідного звернення до Конституційного суду, оскільки мораторій, на його думку, порушує права власності, які гарантує Основний закон. Втім, не стане великим сюрпризом, якщо скасування мораторію все-таки протиснуть через парламент. 

    Хоча на земельних слуханнях, що відбулися в парламенті наприкінці минулого року, аграрії засвистали представника Мінагрополітики – того самого Максима Мартинюка з його розмірковуваннями про скасування мораторію. Так, фермер Олександр Цоколов запропонував першому заступнику міністра аграрної політики і продовольства піти з посади. А його колеги порадили чиновнику вивчити світовий досвід.



    Віталій Скоцик наголошує, що перший етап, який обговорюється в законопроекті уряду – це саме право купівлі-продажу державної землі: «Це близько 10 мільйонів гектарів земель запасу, державних підприємств і дослідних господарств, невитребувані паї. Причому ціна на початковому етапі буде орієнтовно 500 доларів за гектар, а коли відбудеться перший рівень капіталізації, за два-три роки вона інтенсивно піде вгору і за найближчих 10 років вийде на рівень більший, ніж у сусідній Польщі. Але при цьому ці прибутки отримають люди, які будуть перепродувати землю, заробляючи на цьому гроші». 

    В Аграрній партії вважають, що альтернативою планам «земельних лобістів» має стати нове якісно розроблене земельне законодавство, яке дозволить завершити земельну реформу за три-п’ять років. Для цього експерти, яких ця сила залучила в комітет земельних відносин при аграрній раді, розробили 17 першочергових завдань – зокрема, повна інвентаризація земель, формування земельного кадастру, запровадження державного Земельного банку, розведення меж земель державної, комунальної та приватної власності і так далі.

    При цьому аграрії хочуть створити власний майданчик для обговорення пакета рішень щодо земельної реформи і започатковують низку земельних форумів – як громадських зібрань, а не провладних масовок. Перший такий захід відбудеться 10 лютого у Харкові і збере представників східних областей: Дніпропетровської, Запорізької, Луганської та Донецької. 23 лютого Кропивницький прийматиме південні області. 3 березня у Львові відбудеться форум Західного регіону. 21 березня у Полтаві зберуться учасники з північних областей, а 24 березня в Києві відбудеться форум Центрального регіону.

    Тож є сподівання, що спільними зусиллями вдасться не допустити урядової імітації «громадського обговорення», мабуть, найважливішої з українських реформ.

    Микола Мельник, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ