Війна запропонувала українцям простий вибір

У багатьох містах нині проблеми зі світлом. А в деяких містах, у людей проблеми з доступом до всіх комунальних послуг. У регіонах починаються, поки що не надто гучні хвилювання, спродуковані, у тому числі, і ворожою наративкою, яку Росія вкидала ще після першого масованого обстрілу енергетичної інфраструктури.

Багато людей почали ставити дивні питання й робити дивні висновки. І влада погана. І відключення замахують. І вся електрика приватна. І армія могла б швидше відвойовувати, бо зарплати великі тепер. Усі винні, окрім русні. Люди намагаються продавити якийсь власний вибір там, де його у них в принципі немає. Бо, знаєте, вибір між світлом і могилою, це такий собі вибір.

У мене є, що сказати.

У мене є знайома. Бачилися рази три за все життя. Вона живе в Макіївці. Не в тій, що звільнили. Це та Макіївка, що місто супутник Донецька, 300–500к населення до війни. Та Макіївка, де «роднічок». Той самий «роднічок», який у нас розлетівся мемами і люди не могли зрозуміти, в чому трагедія, коли в нього нагидили. Так от, у моєї знайомої був день народження. І вона таки вирішила відсвяткувати. Замовила ресторан. Заплатила задаток. Неабиякий двіж за окупаційними міркам. Заявка на подію тижня, якщо не місяця.

Ніхто не прийшов, окрім близьких родичів.

Вгадаєте, чому? Не вгадаєте.

Бо це був «водний день». У цей день, в окупованій уже 8 років Макіївці, дають воду. А в інші дні води немає. Взагалі. Тому в цей день, раз на тиждень, потрібно все зробити. Помитися, попрати, змити туалет, тощо.

Я вам так скажу, що централізовано гарячої води в Макіївці не було від розпаду совку майже, а холодна десятиріччями була за розкладом. І всі до цього якось звикли, і це не заважало людям святкувати щось.

Але зараз Росія прийшла в Макіївку в повний зріст і вода буває ледь-ледь раз на тиждень. Без жартів, люди справді набирають воду в «роднічку» і п‘ють її, бо ніякої іншої немає. Тому у водний день усі в Макіївці набирають воду, перуть, купаються і тому в цей день щось намагатися відсвяткувати марно. Бо всі у справах водних, як фрімени в Дюні.

У той час, коли моя знайома сиділа в порожньому рестіку, її сусідка у її хаті запустила пралку і набрала води у ванну. Бо всі ключами обмінялися, щоб якось робити щось із водою.

Ну коротше так вам скажу. Мене до прихильників Зеленського важко записати. Але повторю вже відоме.

Ви можете обрати не бути зараз без газу, без світла, без води або без тепла. І якось там домовлятися. Як Макіївка. Але, у випадку будь-яких домовленостей, ті з вас, хто виживе, усе одно будуть змушені жити без світла і води. З роднічком.

Бо така от Росія.

Я свій вибір зробив. Ще у 2014 році. Кожен із вас вибір робить сьогодні, але я б на місці багатьох людей, зважував, між чим і чим ви обираєте.