Як зробити військові закупівлі прозорими й безпечними у період воєнного стану?
Чим далі, тим менше закритість допомагає забезпечити ефективність, а подекудити починає відверто шкодити
Довкола закупівель Міністерством оборони України продуктів для Збройних Сил не вщухає скандал. Хвилю обурення експертів та громадськості викликав випадок можливого завищення цін на продукти у 2-3 рази. Проте в МО вже пояснили, що контракт можна переглянути, а деякими цифрами автор розслідування дещо зманіпулював.
Проте підігріває цю ситуацію вже не стільки конкретний договір, скільки загалом засекреченість усіх закупівель у період воєнного стану. Йдеться про мільярдні суми з державного бюджету. І громадськість хоче бачити хоча б частину з того, як розподіляються кошти. Адже розуміємо, що зараз більшість закупівель залишатимуться засекреченими. Проте посадовці звітуватимуть про використані кошти по завершенню правового режиму воєнного стану.
З чого все почалося?
21 січня журналіст Юрій Ніколов опублікував статтю, у якій звинуватив Міністерство оборони в розпилі коштів на закупівлях продуктів для військових. Журналіст оприлюднив частину договору між Міністерством оборони та копію Додатку 13.1 до Договору «Каталог продуктів харчування». На цьому ґрунтувалося його розслідування. Також журналіст порівнював вартість деяких продуктових позицій з тендеру з цінами одного з Київських супермаркетів. За підрахунками у статті вказувалось, що 4 мільярди гривень, гіпотетично, могли осісти в чиїйсь кишені.
Після публікації та шаленого резонансу, міністр оборони Олексій Резніков повідомив про звільнення директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони Богдана Хмельницького. Також подав у відставку з посади заступника міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ.
У Міноборони заявили, що опубліковані документи щодо закупівель харчування не були заактовані. Тобто бюджетні кошти не витрачалися і можна виправити допущені помилки.
До повномасштабного вторгнення більшість закупівель Міноборони, які не мали грифу секретності оприлюднювалися в електронній системі Prozorro. Проте з початком повномасштабної війни ці закупівлі вирішили приховати з метою захисту даних від ворога. В цілому, в умовах воєнного стану оборонне забезпечення характеризуються дефіцитністю та закритістю інформації про рівень, своєчасність та якість забезпеченості, а також неконкурентністю закупівель (в речових закупівлях забезпечення конкуренції можливе). Засекреченість несе в собі корупційні ризики за будь яких обставин, в тому числі в умовах воєнного стану. Війна може тривати довго, а суспільний інтерес до ефективного витрачання коштів платників податків лише зростатиме. Адже видатки бюджету 2022 на закупівлі озброєння та військової техніки склали майже 295 млрд гривень, у той час як у 2021 році він склав 22,5 млрд гривень, тобто зріс у понад 13 разів. Також на десятки мільярдів гривень збільшилось фінансування тилового забезпечення.
І чим далі, тим менше закритість допомагає забезпечити ефективність, а подекудити починає відверто шкодити.
Як повертати прозорість?
Експерти Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки Спеціального радника Великої Британії з питань оборони зазначають, що є механізми повернення певної прозорості та оприлюднення інформації без шкоди обороноздатності.
По-перше, вже зараз у Верховній Раді на розгляді лежить законопроєкт №8381 про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників та постачальників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Законопроєктом передбачається, що Міноборони та інші державні замовники будуть зобов’язані публікувати у системі Prozorro інформацію про вартість закуплених товарів, робіт та послуг, крім зброї і таємних закупівель. Ці дані мають оприлюднюватися через 10 робочих днів після укладення контракту.
По-друге, наступним кроком має стати початок повернення не тільки звітування, але і конкуретних процедур, адаптованих до умов воєнного стану.
В обставинах, коли не всі закупівлі можуть бути в повній мірі відвзітовані перед суспільством, необхідно посилити демократичний контроль та парламентський нагляд за оборонними закупівлями.