Хороші новини для будівництва та торгівлі: огляд економічної ситуації

Економічна ситуація

На минулому тижні, під час оголошення рішення щодо зниження облікової ставки до 22%, Національний банк презентував основні показники оновленого макроекономічного прогнозу. В умовах стабільного функціонування енергетичної системи, збереження макроекономічної стабільності та зростання внутрішнього попиту прогноз щодо зростання реального ВВП в 2023 р. та 2024 р. був переглянутий в бік збільшення на 0.9 в. п. та 0.8 в. п. (до 2.9% ВВП та 4.3% відповідно). Основними чинниками зростання було визначено покращення безпекової ситуації, що покращило позитивні очікування бізнесу, та зростання споживання з боку домогосподарств.

Новий макропрогноз НБУ побудовано на консервативному припущенні щодо непродовження «зернового коридору», а суттєве зниження безпекових ризиків прогнозується у середині 2024 року. Ключовим ризиком для прогнозів щодо пришвидшення відновлення в 2023 р. є загроза чергової кампанії ракетного терору з боку рф, що може розпочатися вже напередодні початку нового опалювального сезону у вересні-жовтні цього року. Це може мати суттєвий негативний вплив як на діяльність бізнесу в ІV кварталі, так і на короткострокові очікування домогосподарств.

Вищезазначені ризики обумовили стримані оцінки українським бізнесом результати діяльності своїх підприємств у найближчій перспективі. Так, згідно із липневим опитуванням бізнесу, проведеним Національним банком, індекс очікувань ділової активності у липні 2023 року знизився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) до 48.8 порівняно з 50.8 у червні. Підприємства промисловості після чотирьох місяців оптимістичних оцінок очікують погіршення своїх економічних результатів: секторальний індекс у липні становив 48.2 порівняно з 51.0 у червні. Респонденти прогнозують менші обсяги нових експортних замовлень, а також погіршили оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва (невиконаних замовлень) та запасів сировини та матеріалів. Підприємства сфери послуг також погіршили оцінки своїх економічних перспектив серед інших секторів економіки, зважаючи на блокування «зернового коридору», зростання цін на пальне та зниження попиту через слабку платоспроможність населення: секторальний індекс становив 47.3, порівняно з 48.9 у червні.

Водночас підприємства будівництва і торгівлі, хоч і погіршили свої оцінки у липні, проте в цілому позитивно оцінили результати своєї діяльності (секторальний індекс у липні становив 51,3 та 51,6 відповідно). Будівельники продовжують очікувати зростання обсягів будівництва, нових замовлень, а також закупівлі сировини та матеріалів, хоча й значно нижчими темпами. Натомість респонденти зі сфери торгівлі й надалі очікують на зростання обсягів закупівлі товарів для продажу, стрімкіше зростання вартості товарів, закуплених для продажу, а також на зниження торговельної маржі.

Бізнес все більше віддає перевагу пасивному зберіганню коштів у строкових банківських вкладах, замість їх інвестування в нові робочі місця.

В червні бізнес скоротив гривневі поточні рахунки на 13 млрд.грн, натомість його строкові рахунки зросли на 27 млрд.грн. В червні 2023 р. строкові депозити бізнесу майже зрівнялися з строковими депозитами населення (213 млрд. грн проти 228 млрд.грн), а в липні (з високою ймовірністю) їх перевищили.

Загалом з червня 2022 р. строкові гривневі вклади бізнесу зросли втричі (на 141 млрд.грн), тоді як поточні – лише на 13% (на 48 млрд.грн).

Середні процентні ставки нових строкових гривневих депозитів бізнесу в червні становили 14,5%, що вище за строкові пропозиції банків населенню (14,1%) і вище поточної інфляції (12,8%). Не дивно, що кошти вилучаються з реальної економіки і (значною мірою) заморожуються в банківській системі.

Монетарні умови дещо знівелювали стимули банків (які майже не кредитують економіку). Тепер видозмінюється стимули роботи бізнесу (який скоро забуде про інвестиції і буде тримати кошти в строкових депозитах банків). За це все – в кінцевому підсумку – платить державний бюджет. Оскільки лише державний бюджет зараз має додаткові ресурси (зовнішню допомогу), щоб оплачувати колосальні процентні витрати.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 01.08.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 3 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17.8% до 19,50%, дещо знизивши вартість нових запозичень порівняно із попередніми аукціонами. Найбільший попит в інвесторів мали гривневі папери із у липні 2026 р. (запозичено 2.9 млрд гривень відповідно), які включено до переліку бенчмарк-ОВДП. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 19,34%.

Нагадаємо, з 11 серпня 2023 року до переліку бенчмарк-ОВДП, які банки можуть включати в покриття частки обов’язкових резервів, буде додано ОВДП із ідентифікаційним номером (ISIN) UA4000228043 (3-річні гривневі), перше розміщення якого Міністерство фінансів здійснило 25 липня 2023 року. За оцінками Національного банку, такий крок сприятиме подальшому збільшенню активності на аукціонах Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, що дасть змогу й надалі уникати прямого фінансування дефіциту бюджету Національним банком.

Валютний ринок

Рахунок поточних операцій у червні третій місяць поспіль було зведено із профіцитом (+120 млн доларів США), що дозволило скоротити від’ємне сальдо ПР з початку року до 1,3 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки збереженню стійких надходжень з оплати праці (+940 млн доларів США у червні, +5,8 млрд. доларів США з початку року) та збільшенню трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (+2,3 млрд. доларів США у червні, +13,1 млрд. доларів США з початку року). Водночас дефіцит торгівлі товарами і послугами – навпаки – зріс у червні до 2,8 млрд. доларів США (-17 млрд. доларів США з початку року), що посилює тиск на обмінний курсу гривні.

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у червні становили 190 млн доларів США (1,9 млрд доларів США з початку року) та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (99 млн. доларів США у червні, 1,4 млрд доларів США з початку року). Обсяг портфельних інвестицій в Україну у червні дещо зріс (на 95 млн доларів США), що відображало збільшення вкладень іноземних інвесторів у державні боргові цінні папери, проте з початку року залишається від’ємним. Зростання обсягу готівкової валюти поза банками у червні уповільнилось до 723 млн доларів США (5,9 млрд. доларів США за січень-червень 2023 р.).

Таким чином ключовим елементом макрофінансової стабільності залишаються значні обсяги надходжень зовнішньої фінансової допомоги, що дозволяють покривати стійкий подвійний дефіцит: дефіцит зовнішньої торгівлі та дефіцит державного бюджету. За 2022 р. Україна отримала близько 32 млрд. дол. США міжнародної фінансової допомоги. У липні 2023 року до державного бюджету України надійшло 5.3 млрд дол. США зовнішнього фінансування. Очікується, що за підсумками 2023 р. міжнародна допомога сягне 42 млрд дол. США, а потреба на 2024 р. оцінюється в 37 млрд дол. США. Враховуючи необхідність відбудови та підтримки значної кількості населення, потреби у зовнішньому фінансуванні на пільгових умовах залишатимуться суттєвими впродовж кількох років навіть після завершення бойових дій. Триваліший термін війни вимагатиме вироблення механізмів щонайменше середньострокової підтримки України.

Фінансовий сектор

Обсяг працюючих кредитів банків у червні залишався близьким до попереднього місяця (+0,2% за місяць) за рахунок різноспрямованої зміни обсягів працюючих корпоративних кредитів: збільшення за рахунок держпрограм працюючих гривневих кредитів (+0,7% за місяць) та скорочення працюючих кредитів в іноземній валюті (-0,7% за місяць). В результаті частка непрацюючих корпоративних кредитів банків станом на 1 липня також сильно не змінилася (44,7% порівняно з 44,8% на початок липня). Близько ¾ непрацюючих кредитів продовжує обліковуватися на балансах державних банків. Частка непрацюючих кредитів у сегменті кредитування фізичних осіб (включно з ФОП) знизилася з 31,2% до 30%. Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі характеризувалася незначним зменшенням (до 38,9% порівняно із 39,1% попереднього місяця).

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) зберігався на рівні близько 700 млрд грн. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (з 28.07.0223 становить 18%).

На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 738 пільгових кредитів на загальну суму 2,4 млрд грн, з них близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою сягнула 33,3 тисяч на загальну суму понад 130 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Валютний ринок та питання кредитування

Рахунок поточних операцій у червні третій місяць поспіль було зведено із профіцитом (+120 млн доларів США), що дозволило скоротити від’ємне сальдо ПР з початку року до 1,3 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки збереженню стійких надходжень з оплати праці (+940 млн доларів США у червні, +5,8 млрд. доларів США з початку року) та збільшенню трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (+2,3 млрд. доларів США у червні, +13,1 млрд. доларів США з початку року). Водночас дефіцит торгівлі товарами і послугами – навпаки – зріс у червні до 2,8 млрд. доларів США (-17 млрд. доларів США з початку року), що посилює тиск на обмінний курсу гривні.

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у червні становили 190 млн доларів США (1,9 млрд доларів США з початку року) та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (99 млн. доларів США у червні, 1,4 млрд доларів США з початку року). Обсяг портфельних інвестицій в Україну у червні дещо зріс (на 95 млн доларів США), що відображало збільшення вкладень іноземних інвесторів у державні боргові цінні папери, проте з початку року залишається від’ємним. Зростання обсягу готівкової валюти поза банками у червні уповільнилось до 723 млн доларів США (5,9 млрд. доларів США за січень-червень 2023 р.).

Таким чином ключовим елементом макрофінансової стабільності залишаються значні обсяги надходжень зовнішньої фінансової допомоги, що дозволяють покривати стійкий подвійний дефіцит: дефіцит зовнішньої торгівлі та дефіцит державного бюджету. За 2022 р. Україна отримала близько 32 млрд. дол. США міжнародної фінансової допомоги. У липні 2023 року до державного бюджету України надійшло 5.3 млрд дол. США зовнішнього фінансування. Очікується, що за підсумками 2023 р. міжнародна допомога сягне 42 млрд дол. США, а потреба на 2024 р. оцінюється в 37 млрд дол. США. Враховуючи необхідність відбудови та підтримки значної кількості населення, потреби у зовнішньому фінансуванні на пільгових умовах залишатимуться суттєвими впродовж кількох років навіть після завершення бойових дій. Триваліший термін війни вимагатиме вироблення механізмів щонайменше середньострокової підтримки України.

Фінансовий сектор

Обсяг працюючих кредитів банків у червні залишався близьким до попереднього місяця (+0,2% за місяць) за рахунок різноспрямованої зміни обсягів працюючих корпоративних кредитів: збільшення за рахунок держпрограм працюючих гривневих кредитів (+0,7% за місяць) та скорочення працюючих кредитів в іноземній валюті (-0,7% за місяць). В результаті частка непрацюючих корпоративних кредитів банків станом на 1 липня також сильно не змінилася (44,7% порівняно з 44,8% на початок липня). Близько ¾ непрацюючих кредитів продовжує обліковуватися на балансах державних банків. Частка непрацюючих кредитів у сегменті кредитування фізичних осіб (включно з ФОП) знизилася з 31,2% до 30%. Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі характеризувалася незначним зменшенням (до 38,9% порівняно із 39,1% попереднього місяця).

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) зберігався на рівні близько 700 млрд грн. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (з 28.07.0223 становить 18%).

На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 738 пільгових кредитів на загальну суму 2,4 млрд грн, з них близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою сягнула 33,3 тисяч на загальну суму понад 130 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.