Економічна свобода – наша релігія

На Майдані в Києві на будівлі профспілок висів величезний плакат із гаслом англійською мовою, яке в перекладі звучить як: «Свобода – наша релігія».

«Воля або смерть» часто повторюють в Україні під час чергової національної екзистенціальної катастрофи.

Мене завжди цікавив цей феномен: абсолютизація політичної свободи і, одночасно, підміна економічної свободи анархокапіталізмом.

При тому, що у відриві від тіньового ринку, економіка у нас системно закріпачена.

Саме тому, нам потрібен уряд, який на вході в урядову будівлю розмістить слова:

«Економічна свобода – наша релігія».

Наші політичні еліти уподібнюються невпевненому школяреві-бастарду в елітній школі, де для захисту свого місця під сонцем потрібно постійно доводити свою «правильність».

У результаті отримуємо політичну систему-бастард і економіку-бастард.

Нашим політичним елітам необхідно розтиснути міцну долоню фіскальної системи, що стискає «тестикули» національного бізнесу.

Що нас може врятувати?

Тільки системне розкріпачення економічного середовища.

Бізнесу і населенню потрібно дати «вільну».

Для підприємців – фізичних осіб: введення статусу «мікропідприємець».

Повна відсутність податкового контролю, перевірок, звітності, податків, касових апаратів, реєстрацій.

Здійснення діяльності лише на підставі спеціального банківського рахунку в рамках річного ліміту в розмірі кількох мільйонів гривень на рік.

Для населення – можливість занести в банківську систему будь-яких сум грошей, наприклад, через купівлю інфраструктурних облігацій на відновлення економіки на термін 1-2 роки.

Для бізнесу – зняття будь-яких обмежень на внесення до статутного капіталу грошових коштів (без підтвердження джерел), значне «стиснення» фінансового моніторингу до спектра цілей боротьби з тероризмом, а не з підприємницькою активністю.

Україна має на найближчі 10 років стати найвільнішою країною Європи, Малої Азії та Близького Сходу в частині проведення грошових транзакцій та умов ведення бізнесу.

Повне розкріпачення підприємницької ініціативи.

На тлі ефективних дій держави щодо захисту внутрішнього ринку товарів і послуг та підтримки національних виробників у просуванні українських товарів на зовнішні ринки збуту.

Тоді ми і зможемо отримати обранту ланцюжок імміграції, а не емміграції:

• повернення капіталів у країну;
• повернення релокаційованих підприємств на Батьківщину;
• повернення мігрантів на нові робочі місця і привабливіші умови ведення мікробізнесу в Україні.