Станіслав Шушкевич – справжній білоруський зубр
Розпад СРСР – це велика заслуга першого керівника незалежної Білорусі
«З Лукашенком Білорусь чекає катастрофа. Чим швидше РБ позбавиться його, тим краще для країни», – сказав мені дуже давно Станіслав Шушкевич, з яким я знайомий понад 20 років. Ми з ним зустрічалися дуже часто: і в Білорусі, і в Польщі, і в Україні. Навіть проводили спільні прес-конференції, на яких йшлося про режим білоруського диктатора.
Станіслав Шушкевич з перших днів приходу до влади «бацькі» розумів всю небезпеку для державності РБ і загрозу для майбутнього білоруса. Його шляхетність, як це часто буває в політиці, перевага і вада. Саме ця риса характеру не дозволили тодішньому Голові Верховної Ради РБ Шушкевичу не допустити до президентських виборів в 1994 році Голову Ради Міністрів РБ В‘ячеслава Кебіча. Саме балотування Кебіча розтягнуло голоси і призвело до перемоги Лукашенка. В розмовах з Шушкевичем я відчував, що це йому весь час болить.
Ставлення диктатора Лукашенка до інтелігентного вченого і політика Станіслава Шушкевича відображає ставлення до всього білоруського народу. Режим його виштовхував, вижимав, але він вперто не залишав рідну землю. Йому показово і публічно призначали пенсію у розмірі «одного білоруського рубля», а він аби вижити читав лекції в університетах Європи і Японії.
Розпад СРСР – це велика заслуга Станіслава Шушкевича. Невипадково вирок СРСР був підписаний у мисливській садибі у Вискулях (Біловезька Пуща). Тоді, у 1991 році вчений-фізик Станіслав Шушкевич виглядав дуже неординарно на тлі монументальної «радянщини» і її лідерів. Він був прогресивним європейським політиком, який закладав фундамент демократичної Білорусі.
«Лукашенко здав білоруську незалежність, визначену Біловезькими угодами, усі позиції. Він робить усе, що хоче Путін» – заявив в одному з останніх своїх інтерв‘ю білоруський політик.
Для мене є дві масштабних фігури в Білорусі – політик Станіслав Шушкевич і письменник Василь Биков.
Спочивайте з миром, справжній білоруський зубре…