«Слово пацана». Чому українські діти підсіли на російський серіал?
РФ передає у спадок свою людоїдську ідеологію для тих, хто народився на початку десятих
Заради антропологічної мети глянула нову ворожу кіноагітку «Слово пацана». Як медійнику і спеціалісту з PR мені варто знати про нові заготовки окупанта, які торкатимуться нас.
Одразу можу сказати, що там все серйозніше за просто кіно про криміналітет. Але все по порядку.
Кіно про криміналітет, «мокруху», серійні убивства і маргіналів було, є і буде. Але далеко не всі вони стають причиною чийогось вибору стати бандитом.
Коли мені було 13 років вийшов запоребрикіський серіал «Бригада». Він був дуже популярний. І половина класу за шафами географічного класу місяць гралась у «Пчелу», «Космоса», «Сашу Бєлого» і Олєньку. Погрались і перестали – із близько 200 випускників моєї паралелі школи – лише двоє стали потужними зеками. Бо ще до виходу серіалу знущались над котами і грабували магазини.
Далі було нашестя «Бумера». Кіна про кримінальні розбірки в єб*нях запоребрика. Де головну роль виконував зятьок Невзорова, мощний путініст, який схвалює війну РФ з нами. Тут наслідки культурної агресивної експансії були серйозніші – попискування саундтреку із «Бумера» ще донедавна було на мобілах таксьорів і воділ міжміських маршруток. Ознака крутого мужика! Насправді культурний солітер.
Була «Няня», про баришню з купою родичів із Маріуполя, які тільки і чекають як сісти на шию елітному московському продюсеру. Тут лиха було зроблено чимало, бо прописувались поведінкові коди для дівчат. Половина героїнь програми Каті Осадчої біли тими «нянями Віками».
Ще більше лиха наробили серіали «Кадетство», «Солдаты» і «Ранетки», які затягнули в спільний культурний низку наших підлітків. І заодно подарували впізнаваність низці лютих українофобів а-ля Боря Корчевніков. Багато чого з цього та подібного лайна продюсував наш рідний Олександр Роднянський.
Що ж не так із «Словом пацана»?
Це агітка спрямована на тих, хто уже не розуміє, про що «Брат» і «Брат-2».
Хто ще навіть в якості сперматозоїда не був в часи «Бригади».
РФ передає у спадок свою людоїдську ідеологію для тих, хто народився на початку десятих. І вкладає молодняку в голову – до біса те навчання, до біса той спорт, до біса те сольфеджіо. Нафіга тобі те скушне ІТ? Іди і стань бандитом. Завали когось на зупинці. А щоб все було найс – закрути роман чи схему з правоохоронними органами.
Один із героїв дуже нагадує юного Путіна. Це неспроста, це хитра прошивка про ідеалів і кумирів.
Самий крутий герой – це бувалий ваєнний, який повертається із Афганістану у виконанні Івана Янковського. Як кажуть баби із окупантського тіктоку «краш всех дєвочек постарше». Вова – це пряма алюзія на загарбника, який повертається із вайни на Українє. Із того самого СВО. Так РФ посилає сигнали молодняку – іди на війну і всі дівчата будуть твої. Хитро, грамотно, небезпечно.
Нєкій мужчина в формі агітує іншого героя вступати в Суворовське. З текстом «мы же пацифисты, но надо быть готовым к войне». Це вудка загарбницьких війн для тих, у кого ще вуса не ростуть.
Кліпові нарізки із популярного музла а-ля «Сєдая ночь». Це щоб молодняк не слухав Джоджу Кет, Дуа Ліпу, Гаррі Стайлза. А гоцав на тусах під «своё, настоящее». Як батьки на п’яних корпоративах.
Тому цей серіал небезпечний подвійно.
Перше, це мобілізація юних поколінь РФ на нові війни.
Друге – це затягування наших малолітніх довбодятлів знову в спільний культурний простір із окупантом.
Чому так відбувається?
Давайте скажемо чесно, батьки нинішніх 14-літніх ще донедавна співали з дітьми «Алкоголічку» і Басту вдома. Матері дивились серіали «Измена», «Содержанки» і «Ольгу». Батя міг спокійно потягувати пиво під сєріал про настоящих мужчин із ОМОНа чи щось із хлєбалом Пореченкова…
Пошукати щось ретельно на Netflix та інших платформах – лінь або шкода грошей.
А головне, дуже мало запиту на нормальні серіали зняті на наші гроші удома. Бо я пам’ятаю, як перед повномасштабним вторгненням у нас лідером рейтингу були «Свати-7» без дубляжу. Бо з дубляжем вся дурь цього кінопродукту очевидна.
І власне, коли виникла ідея Горбунова зняти кіно про уклоністів на фермі Поворознюка – довелось вмикати режим алабая. Бо це була люта неповага самих до себе.
Чи могли би ми зняти гарне кіно про наші банди 90-х? Легко, було би бажання.
Короче, займіть своїх дітей цікавими речима, діалогами про серйозні речі. І перестаньте самі подавати поганий приклад. Плюс – краще підсуньте серіали про західні банди. Подивіться разом «Наркос», «Підпільну імперію», фільми братів Коенів, польський «Еcкорт». Інакше бейбік найде сам лайно, поки ви будете його охороняти від реального світу.