Чому звільнення Лиману настільки важливе

Місто Лиман навесні стало одним із небагатьох населених пунктів на Донеччині, які ЗС Росії здобули не звичною тактикою «вогняного валу», а застосувавши продуману, цілком сучасну тактику, яка спрацювала. І ось тепер ЗС України взяли блискучий переконливий реванш.

Тоді про успіх росіян писав військовий експерт Віктор Кевлюк, зазначаючи, що недооцінка ворога та легковажний оптимізм шкідливіші за паніку, та відсилаючи до концепту Тараса Григоровича «і чужому навчайтеся».

Цитую: «Штурм Лимана був ретельно спланований та всебічно підготовлений. До дій було залучена зведену тактичну групу у складі: по одній БТГр від 228 мсп 90 тд, 15, 30 омсбр 2 загальновійськової армії, від 35, 55 омсбр 41 загальновійськової армії, 239 тп 90 тд.

Тобто на 93-тю добу війни в ЗС РФ хтось нарешті здогадався, що від керованості підрозділів значною мірою залежить успіх, та до складу угруповання, що готувалося до штурму, звів БТГр від одного округу – від Центрального. І командувати штурмом призначив генерал-полковника Михайла Теплинського, начальника штабу – першого заступника командувача Центрального ВО.

Біографія цього воєнного злочинця – на самопідготовку, але зауважимо таке: родом – з міста Моспине Донецької області, тобто – з місцевих, зірку Героя РФ отримав за бої в Грозному у січні 1995-го.

І ось тут є цікавинка: командир розвідроти 137 пдп старший лейтенант Теплинський [у Грозному, Чечня] тактично грамотно вибрав панівну висотну будівлю в районі вокзалу, раптовим кидком оволодів нею, підірвав сходові клітинки між першим та другим поверхами і протримався там з ротою декілька діб, не втратив жодного бійця і мав лише п’ять 300-х. Тобто Михайло – здібний та мислить нешаблонно. І це є важливим для подальшого оповідання.

Штурм Лимана ретельно планувався впродовж семи діб. За замислом дій тактична група складалася з двох ешелонів – штурмового і буферного. Штурмова група – рота/взвод на БМП, посилені танками, саперами, включені авіанавідники; буферна група – рота/взвод на БТР, бронемашинах. Штурмові групи штурмують об’єкти, буферні – беруть їх під контроль та зачищають. Практично весь цей час по позиціях оборонців міста вівся турбуючий вогонь з метою їх виснаження. Періодично обстрілювалися населені пункти навколо, приховуючи таким чином реальний напрямок майбутніх дій.

Був складений часовий графік штурму міста, з командирами груп ретельно вивчено місцевість, назви вулиць, обриси об’єктів штурму, маршрути виходу до них. Завдання були уточнені напередодні штурму. Тобто все місто було поділене між конкретними підрозділами, котрі рухалися до своїх об’єктів конкретними маршрутами взаємодіючі між собою, але не заважаючи один одному.

Сім діб інтенсивно працювала російська розвідка всіх видів, особливо напружилися радіоелектронна та БПЛА. Наші кажуть, радіоперехват росіян спрацював дуже потужно.

Цього разу багато уваги приділили стійкості і прихованості управління. Крім традиційних та доступних ЗСУ способів, 55 омсбр (ППД – місто Кизил, Тива), укомплектована переважно тувинцями, радіообмін вела тувинською мовою (мова – зброя, якщо хтось сумнівався!)

Перед штурмом артилерійська група 90 тд (рештки 400 сап) провела п’ять вогневих нальотів, класична схема: непарні – по піхоті, парні – по арті. Штурм почався рано вранці, ще затемно. Вихід до рубежів спішування – під прикриттям димів.

Як тільки намітився певний успіх, до міста негайно зайшов передовий пункт управління 2-ї армії, тобто управління було стійким та безперервним, інфа про хід виконання бойових завдань опрацьовувалася ледь не в режимі реального часу, тому рішення по обстановці були вчасні та ефективні. Для розміщення важливих елементів бойового порядку в місті використовувалися об’єкти, що мають захисний статус – школи, церкви, будівлі-пам’ятки чи історична спадщина.

На жаль, ми з боями відступили з Лимана (26-27 травня 2022).

Мораль-1: у Лимані ЗС України зіткнулися з радикально новою тактикою штурму росіянами населеного пункту.

Мораль-2: у росіян подекуди трапляються командири, спроможні діяти нешаблонно і творчо.

Мораль-3: ми програли гідному супернику, котрий нас переграв тактично.

Мораль-4: треба зробити роботу над помилками та готуватися до нових боїв. Нам повертати своє» (кінець цитати).

Це дуже круто, що воєначальники ЗСУ провели роботу над помилками, підготувалися, перехопили ініціативу і повертають своє. Далі буде.