Три виклики для глобальної економіки

Міжнародний економічний форум, який щорічно відбувається в Давосі, присвячений, як свідчить його назва, економічним проблемам. Однак дискусії в Давосі-2024 зафіксували парадоксальну картину. У світовій економіці ситуація виглядає відносно непогано, або не так проблемно, як думали рік-два тому. І головними темами обговорення стали проблеми, які не є суто економічними, але які діагностовані як ключові виклики для сучасного світу і, відповідно, для глобальної економіки.

Проблема номер один – геополітичні ризики. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що в світі почалася епоха «конфліктів і конфронтації, роздробленості та страху». Її висновок: «Без сумніву, ми стикаємося з найбільшим ризиком для глобального порядку в післявоєнну епоху».

Другий виклик – штучний інтелект та карколомні наслідки його впровадження в різні сфери суспільного життя.

Виклик третій – страхи перед потенційними викликами нової пандемії, умовної хвороби «Х» («ікс»).

Діагноз є. А чи є рецепти вирішення цих проблем?

Простіше за все з так званою хворобою «Х». Термін, до речі, не новий, про що і нагадав Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Тедрос Гебрейєсус, який і закликав світ підготуватися до майбутніх невідомих захворювань, які можуть загрожувати людству – так званим хворобам «Х». ВООЗ використовує цей термін з 2018 року – це умовне позначення хвороб, про які ми ще не знаємо. Тоді, правда, на потенційну проблему не звернули достатню увагу. Все змінилося після пандемії Covid-19.

«Ви можете навіть назвати Covid-19 першою хворобою X, і це може статися знову. Найкраще передбачити те, що може статися, і підготуватися до цього», – наголосив голова ВООЗ.

Ось, власно, і тезове формулювання рецепту вирішення проблеми. Але, щось мені здається, що в цьому рецепті є явно виражений інституційний інтерес. ВООЗ очевидно сподобалось виступати в ролі глобального антикризового менеджера, і хочеться зберегти за собою цю роль і надалі. Однак підозрюю, що багато хто з цим не погодиться, особливо з купою різноманітних і доволі жорстких епідеміологічних обмежень. Тим не менш, механізми швидкого і глобального реагування на умовну хворобу «Х» будуть розробляти, враховуючи, зокрема і досвід боротьби з пандемію Covid-19.

Складніше з іншим викликом – «штучним інтелектом». Масштаби проблеми лише усвідомлюються. Крім того, це не тільки ризик і загроза (причому в різних сенсах, від втрати величезної кількості робочих місць до непередбачуваних наслідків впровадження штучного інтелекту в різних сферах суспільного розвитку), а й новий могутній інструмент розвитку.

Заборонити подальше впровадження штучного інтелекту в наше життя вже не вийде, обмежити – достатньо важко. Скоріше навпаки, в царині штучного інтелекту вже починається глобальна конкуренція. В кращому випадку цей процес спробують хоча б відносно контролювати.

Здавалося б, що найбільш знайома і традиційна проблема – геополітичні виклики. Але міжнародні проблеми і збройні конфлікти вже не просто накопичуються, вони починають розвиватися за принципом ланцюгової реакції. Старий світовий порядок значною мірою зруйнований, а яким буде новий, ніхто не знає, і протиріччя інтересів в процесі формування нових правил глобального співіснування тільки посилюються. Універсальних, взаємоприйнятних рецептів не має, а ті що пропонуються, суперечать один одному.

Росія нав’язує порядок, побудований на домінуванні агресивної військової сили декількох великих держав, з розділенням між ними сфер впливу. Китай використовує Росію як таран для руйнування старої міжнародної системи, а сам поступово формує організаційний каркас і мережу свого глобального впливу. Україна разом з деякими нашими партнерами пропонує перш за все зупинити і покарати головного порушника міжнародних правил – Росію, а також модернізувати глобальну систему міжнародної безпеки. Але США і Євросоюз на даний момент ще не готові до рішучих дій. В кращому випадку вони намагаються притушити наявні кризові пожежі і зупинити масштаби їх розповсюдження. Однак попередження про загрози майбутньої війни з Росією, а можливо і з Китаєм, і заклики про необхідність підготовки до такої війни лунають на Заході все частіше.

Якщо ці тенденції продовжаться навіть стихійно, нас чекає неминуче протистояння коаліції демократичних держав з «віссю зла» найбільш агресивних тоталітарних режимів (Росія, Північна Корея, Іран). Китай певний час не буде приєднуватись до цієї «осі зла», але буде використовувати її в своєму геополітичному протистоянні з США.

На екваторі Давоського форуму з’явилося усвідомлення ще одного потенційного виклика, який має конкретне ім’я – Трамп. Після впевненої перемоги Трампа на республіканських праймеріз в Айові, в кулуарах Давосу, в тому числі і на українських майданчиках, тільки і обговорювали ймовірні перспективи і наслідки перемоги Трампа на президентських виборах в США.

Спектр оцінок – від апокаліптичних оцінок (політична криза в США, криза єдності і послаблення Західного світу, вихід США з НАТО, тощо) до стриманого самозаспокоєння (жити можна і з Трампом, але треба готувати особливу стратегію і тактику взаємин з Трампом та його командою). Але всі погоджуються, що ймовірна перемога Трампа на президентських виборах в США стане справжнім політичним землетрусом з глобальними політичними наслідками, до яких варто готуватись вже зараз. І це стане ще одним вагомим чинником продовження, а можливо і зростання глобальної політичної турбулентності.