Зелене світло на постачання Україні F-16
Чи варто було так тягнути?
Нарешті можна привітати всіх українців і друзів України з політичним рішенням щодо можливості постачання Україні F-16. Ще треба буде ухвалити цілу низку організаційних, логістичних, фінансових і процедурних питань. Але зелене світло по F-16 включили.
І от питання до одного поважного пана з Білого дому: чи варто було так тягнути? Я розумію з раціональної точки зору цю стратегію – перемагати Росію повільно, так щоб вони поступово звикали до поразки і не використали ядерну зброю. Але гинуть наші люди. І ворог продовжує руйнувати нашу країну. Врешті решт, затягування війни не працює і на користь Білого дому. Я вже неодноразово казав і писав про те, що росіяни можуть свідомо затягувати війну проти України до президентських виборів в США. Безумовно, вони не зможуть вести повномасштабну інтенсивну війну по всій лінії фронту. Але вести війну обмеженої інтенсивності з активними діями на окремих ділянках фронту, і з точковими обстрілами України з повітря ракетами і безпилотниками вони зможуть ще тривалий час. І безкінечна війна в Україні без нашої перемоги навряд буде виграшним сценарієм для адміністрації Байдена. Тому військова допомога нам має бути більш масштабною, інтенсивною і якісною.
І як все повторюється. Як було з танками, зараз з F-16. Спочатку в Білому домі кажуть категоричне «Ні!». Потім деякі наші європейські партнери кажуть давайте спробуємо, хоча б почнемо навчання. Після цього пауза, нема не «так» ні «ні», але чіткої згоди так і не має. Після інтенсивного тиску з нашого боку, все ж таки згода з’являється. Але як і з танками, може бути повторення цієї обережної «стратегії» – постачання невеличкими партіями, поступово, з обмеженою комплектацією. І це не зовсім правильно з точки зору досягнення необхідного результату. Це я кажу в порядку конструктивної критики нашого головного міжнародного партнера. Врешті решт, йдеться і про його політичні інтереси.
І ще одна цікава обставина. Нашого військового наступу ще не має. А от дипломатичний наступ президента Зеленського відбувся. І він вже дав бажаний і конкретний результат. Вкотре спрацювала наступальна українська дипломатія. Так треба діяти і далі, зокрема в питанні перспективи нашого членства в НАТО.
Була «танкова коаліція», зараз формується «коаліція винищувачів». Цікаво, якою буде наступна «коаліція» на підтримку України?
Читайте також: Невдала атака «Кинджалів» на Київ. Кремль потрапив у «ядерний» конфуз