Росія проїдає запас міцності і поступово занурюється у безодню

Загальна втома, яка у всіх нас зараз спостерігається, провокує відчай і злість. В тому числі відчай щодо економічного нищення Росії, яка все ще тримається.

Ну як так, місяць санкцій, а в Росії ще не сталося перевороту, вони ще не їдять бересту і Путін все ще сидить у своєму бункері. Більш того, рубль стабільний, банки не збанкрутували. Невже санкції не діють, і Захід імітує?

Зрада?

Ні. Все не так. Санкції діють. Просто в Росії ще є ресурси для того, аби їхня дія не була відома загалу. Вони проїдають запас міцності і лише поступово занурюються у безодню.

Хороша новина, що вся ця імітація стабільності дуже дорого коштує.

Санкції проти фінансової системи є. А рубль стабільний. Ми хочемо бачити, щоб долар коштував по 200 чи по 300 рублів, чи то пак взагалі не бачити рубль, Байден каже про курс по 200 рублів, але курс продовжує триматися на рівні до війни. Чи не привід це для відчаю? Ні. Бо це дуже дорого коштує для російської економіки, тримати рубль без змін, показуючи примарну стабільність, чи то російським громадянам за наказом Путіна, чи то Путіну у спробах голови Центробанку РФ Ельвірою Набіулліною прикрити свій зад. Це тільки прямо коштувало Росії $40 млрд резервів. А ще є багато непрямих наслідків від дуже жорсткої політики, концтабору в економіці, який запровадили, аби втримати курс рубля.

Згадайте, що учиняли найкращі економісти сучасності, економіст Янукович і старший економіст Азаров, коли тримали курс гривні по 8 заради прихильності громадян. Вони виснажили економіку і цим тільки посилили санкції. За все треба платити. Особливо в такій складній системі, як сучасна економіка. Утримання штучного курсу – це не лікування проблеми, це прийняття морфію замість ліків.

Санкції проти банків. Вже включили і найбільший банк Росії Сбербанк до переліку тих банків, що потрапили під найсильніші санкції. Але ж немає банкопаду. Так, немає. І за це заплатить російський бюджет. Який витрачатиме десятки мільярдів доларів на підтримку стабільності банківської системи, яку санкції зробили токсичною. Рекапіталізація російських банків неминуча. Вони тримаються на масштабному рефінансуванні. І це дуже дорого. І це тільки для того, щоб утримувати стабільність. Про розвиток під такими санкціями у технологічному світі просто неможливо розмовляти.

Тисячі чи то пак мільйони виробничих ланцюжків порушено через тотальну ізоляцію Росії. Так, є запаси на складах, що дозволяють імітувати, що поки все в порядку. Але так не триватиме довго. Запаси закінчуються. І вже скоро вони не зможуть знайти те, що не можна імпортувати. І не кажіть мені про контрабанду. Контрабанда – це маленький струмок у порівнянні із великою рікою нормальної економічної діяльності. А інші склади вже будуть забиті тим, що не можна експортувати. Але всередині країни це не потрібно. От ще немає санкцій на нафту, окрім американців, це Європа не наважилась на нафтове ембарго, але в Татарстані зупиняє роботу нафтопереробний комплекс через затоварювання.

Так, вони вже не заплатили за власними боргами. Але офіційного дефолту треба чекати 30 днів.

Війна – це марафон. І економічна війна також. Санкції – це не феєрверк, а прес. Особливо у випадку з Росією, через наявність запасу міцності, після кількох десятиліть високих цін на енергоносії.

І так, це бісить. Але раціо каже, що інакше і бути не могло.

Пам'ятайте, Росія – то країна фейк. І так у всьому. Зокрема в економіці. Потьомкінська стабільність не змінює прогнозів падіння ВВП цього року. Невипадково вже їхній прем'єр каже, що то буде найбільше випробування для Росії за 30 років. В ті 30 років, у які потрапляє і дефолт 1998 року, і криза 2008 року і навіть жахливі 1990-і. Вони все розуміють. І нічого змінити не можуть. Вони бачать, що буде з їхньою економікою через 3, 6, 9 місяців. І це впливає на їхні рішення. Вони не здатні на жести доброї волі, щоб вони там не казали, але вони здатні розуміти рівень загрози і намагаються уникнути катастрофи.

Так. Це важко. Українці вмирають від куль у потилицю зараз і відразу, а російська економіка від санкцій поступово. Так, треба ще більше. Щоб запас міцності російської економіки не поповнювався нафтодоларами. Але ми маємо бути готові і до довгої боротьби. І до того, що див у світі не буває. Окрім, звісно, див імені Збройних сил України.

А от із російською економікою дива не станеться. Вона приречена. І кожна санкція, і кожна контрсанкція поглиблює ту кризу, до якої вони наближаються. Не так швидко, як нам би хотілося. На жаль. Але невідворотно, щоб там не імітували у Москві.