Війна в Україні загрожує світу голодом...
24 лютого 2022 року Володимир Путін віддав наказ про вторгнення Росії в Україну, за що його засудили майже усі країни світу. Рішення про війну в Україні спровокувало ударні хвилі на світових ринках. Президент США Джо Байден разом з іншими лідерами країн-членів НАТО оголосили про «серйозні та негайні економічні санкції для Росії», фінансові та торгові. Зараз рубль коштує менше одного цента США, а список компаній, що припинили свою діяльність в Росії подовжується з дня на день.
«Поточна ситуація має величезний вплив на світові продовольчі та сільськогосподарські ринки та ланцюжки поставок», – пояснює Джеймі Чедвік, редактор Urner Barry, провідного аналітичного агентства агропромислової галузі.
Міжнародна мережа експертів-аналітиків з центральним офісом у Великій Британії AgriBriefing підготувала спеціальний звіт за участю своїх служб Stratégie Grains, Feedinfo та Urner Barry, щоб детально пояснити, як розв’язана Росією війна вплинула на постачання харчових продуктів на планеті.
Добрива та кормові добавки
Росія є основним постачальником добрив: вона виробляє та експортує велику кількість калійних, фосфорних та азотних добрив, які використовуються для підживлення сільськогосподарських культур, зокрема, кави та сої. Ще до початку російсько-української війни Росія заборонила експорт аміачної селітри з 2 лютого по 1 квітня 2022 року через побоювання дефіциту на тлі зростання світових цін на добрива.
Ціни на добрива підвищувалися ще до початку конфлікту в Україні. Серед причин – порушення логістики поставок через пандемію та підвищення вартості природного газу, який використовується для виробництва добрив. Міністерство торгівлі та промисловості Росії рекомендувало виробникам мінеральних добрив тимчасово припинити експорт. Міжнародні судноплавні групи, серед яких данська компанія з контейнерних перевезень та оператора суден Maersk, тимчасово призупинили поставки в Росію та з Росії через санкції Заходу.
Maersk тимчасово призупинив поставки в Росію та з Росії (фото з відкритих джерел)
«Припинення постачання добрив з Росії, які в основному транспортуються поїздами та кораблями, матимуть прямий вплив на фермерів і споживачів у всьому світі, впливаючи на виробництво продуктів харчування та посилюючи інфляційний тиск», – вважає Кортні Шам, аналітик Urner Barry.
За даними Feedinfo – агентства, що спеціалізується на інформації з кормів для тварин, – найбільша проблема з кормовими добавками пов’язана з фосфатами. «Росія є другим за величиною експортером фосфатів у світі», — зазначає Сем Уезерлейк, головний аналітик Feedinfo.
Виробництвом кормових фосфатів в РФ займаються великі компанії «ЄвроХім» і «ФосАгро». Виробництво фосфатів MCP і DFP на цих підприємствах становить близько 7% світових поставок кормового фосфату. Росія також є крупним виробником фосфоритної породи та сірки, важливої сировини для виробництва кормових фосфатів. Багато покупців російських кормових фосфатів почали купувати цю продукцію у інших виробників.
На європейському ж ринку кормових фосфатів формується дефіцит.
«Вторгнення Росії в Україну загрожує значній частині світових запасів кормової мінеральної сировини і змушує покупців шукати альтернативні джерела, а в деяких випадках і альтернативні товари», – говорить старший аналітик Feedinfo Хізер МакГуайр Дойл.
Багато покупців російських кормових фосфатів почали купувати цю продукцію у інших виробників (фото з відкритих джерел)
Росія також експортувала 52 тис. тонн сульфату міді в 2021 році. Найбільшими за обсягом експортними напрямками були Канада, Німеччина, Казахстан, Нідерланди, Австралія та США. Покупці кормів висловлюють додаткову стурбованість з приводу кількох інших мінералів, включаючи сечовину, оксид марганцю та сульфат марганцю. «Амінокислоти, вітаміни та мінерали є необхідними в кормах для тварин», — пояснює Уезерлейк.
Китай є найбільшим світовим виробником амінокислот і вітамінів, а кукурудза є основною сировиною для ферментації амінокислот. Україна – одне з основних джерел постачання кукурудзи до Китаю, і, за даними китайської митниці, у 2021 році на Україну припадало 29% імпорту кукурудзи. Також існує занепокоєння щодо можливостей Китаю отримувати поставки через нещодавній сплеск випадків Covid-19, зазначає Уезерлейк.
«Житниця Європи» Україна значну частину своїх поставок пшениці та кукурудзи відправляє на Близький Схід та Африку. Разом на Росію та Україну припадає майже 30% світового експорту пшениці.
«Ситуація із заміщенням російського експорту ускладнюється посухою в Північній Америці, а це означає, що альтернативні поставки з Канади чи США будуть недоступні», – робить невтішний прогноз Андре Дефуа, керуючий директор Stratégie Grains, бюро агроекономічних досліджень та аналізу.
Гемелін Макре, аналітик з олійних культур Stratégie Grains, зазначила, що Україна може втратити значну долю експорту кукурудзи до кінця вересня.
Макре очікує, що запаси зерна залишаться на низькому рівні у всіх основних країнах-експортерах за межами Чорного моря через ситуацію в Україні та Росії. Низька доступність продовольства з Чорного моря може мати довгострокові наслідки у найближчі місяці, оскільки іншим великим експортерам (США, Бразилія та Європа) доведеться експортувати більше, щоб замінити зерно з Чорного моря.
Ціни на зернові культури значно зросли, витрати на них теж. «Фермери за межами чорноморського регіону намагатимуться максимально збільшити посіви в найближчі місяці, щоб забезпечити світ зерновими та олійними культурами», – зазначає Дефуа. Але найбільший збій, безумовно, очікується на ринку соняшникової олії, на якому Україна є світовим лідером.
«На дві країни, які зараз воюють, припадає 80% світового експорту. Таким чином, буквально немає жодної іншої країни, яка б могла активізуватись й замінити щось, близьке до обсягів, що виробляються навколо Чорного моря», – каже Дефуа.
Нагадаємо, неурядова організація World Central Kitchen готова залучити власні ресурси для надання українським аграріям допомоги з придбання насіннєвого фонду, добрив та агрохімікатів. Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко після зустрічі з представниками World Central Kitchen і українського агробізнесу.
Волонтерська ініціатива цієї організації, ChefsForUkraine, вже активно працює в Україні, забезпечуючи готовими стравами людей у регіонах, що постраждали від бойових дій.
«Разом ми плануємо забезпечення продовольством не тільки завтра, але і післязавтра, і не тільки в Україні, але і на Близькому Сході та Африці, адже від успішності посівної в Україні залежить і світова продовольча безпека», – зазначила Свириденко.
М'ясо та морепродукти
Багато країн покладаються на Росію також у задоволенні більшої частину своїх потреб у білку, тому наслідки санкцій для Росії можуть бути далекосяжними. 11 березня президент США Байден підписав указ, який забороняє ввезення з Російської Федерації «риби, морепродуктів та продуктів з них».
За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), у 2021 році США імпортували з Росії 48,9 тис. тонн морепродуктів. Ціна імпорту становила приблизно $1,2 млрд. За даними Urner Barry Consulting, Росія залишається основним продавцем снігових та королівських крабів. У 2021 році світова економіка імпортувала з Росії понад 35 тис. тонн такого товару, з них США купили майже понад 26 тис. тонн. З 2017 по 2021 рік на долю США припадав приблизно 61% імпорту цього продукту з Росії. Нинішні ціни на ці товари вже наближаються до рекордних. У лютому 2022 року ціна російських крабів була приблизно на 76% вище середньої за попередні три роки.
Росія – основний виробник та експортер крабів. На другому місці – Канада (Джерело: AgriBriefing)
Росія також залишається значним гравцем на ринках тріски та минтая. Китай, В'єтнам і Гонконг імпортували найбільше заморожених цільних рибних продуктів саме з Росії. Велику частина цієї замороженої цільної риби Китай обробляє, перепаковує та відправляє в інші країни. З 2017 по 2021 рік майже 80% усього імпорту в США замороженої тріски та філе минтая надходило із Китаю. За словами головного економіста Urner Barry Анхеля Рубіо, будь-який подальший тиск на пропозицію може підвищити ціни.
З 2017 по 2021 рік майже 80% усього імпорту в США замороженої тріски та філе минтая надходило із Китаю (Джерело: AgriBriefing)
Багато країн також імпортують російську птицю. З 2018 по 2021 рік світовий імпорт російської птиці зріс на 143%. Протягом останніх трьох повних років на Китай припадало майже 68% світового імпорту з Росії, за ним йдуть Саудівська Аравія та Киргизстан.
Що стосується експорту до Росії, Південна Америка відіграє важливу роль на ринках червоного м’яса, птиці та морепродуктів. Чилі експортувала до Росії найбільше замороженого цільного атлантичного лосося. З 2017 по 2021 рік – на суму приблизно $1,26 млрд. Рубіо додав: «Будь-які потенційні санкції, запроваджені Чилі чи Росією, можуть перенаправити цю торгівлю в інші країни – скажімо, Китай чи Бразилію».
Для країн, які не перервали торгівлю з Росією, ведення бізнесу з РФ може стати складним завданням. З початку війни санкції призвели до девальвації рубля, а отже, до невизначеності щодо того, чи можна взагалі постачати російські товари. «Глобальні сільськогосподарські ринки глибоко переплетені, і будь-які санкції можуть спричинити значні потрясіння пропозиції для світової економіки», – каже Рубіо.
З іншого боку, підприємства громадського харчування та роздрібної торгівлі відповіли на вторгнення Росії до України власними каральними заходами. Amazon призупинив поставки роздрібним клієнтам у Росії. Burger King призупинив маркетинг і поставки своїм філіям, які мають російську франшизу. McDonald's тимчасово закрив 850 ресторанів у Росії – до слова, це коштуватиме компанії $50 млн на місяць. Papa John’s, Starbucks та YUM! вживають подібних заходів, зупиняючи роботу та розвиток ресторанів в Росії, деякі світові компанії надають гуманітарну підтримку українцям. Від добрив, кормів і до громадського харчування — навряд чи є точка в ланцюжку поставок, якої б не торкнулася те, що накоїв Путін. Оскільки світові ринки продовжують реагувати на невизначеність, харчова та сільськогосподарська промисловість стикнулася із надзвичайними труднощами.
Джерело: AgriBriefing
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0