Грузинська влада підсіла на російські пігулки
Нинішня позиція Грузії викликає розчарування і біль
В серпні 2008 року, коли російські війська були в кількох кілометрах від Тбілісі, президент Ющенко відчайдушно кинувся на допомогу дружньої Грузії.
Він особисто поїхав в Тбілісі, а потім, ціною власного рейтингу, добився продажу зброї, аби грузини могли захистити себе від подальшого розчленування.
Інші українські топи – тодішні прем’єрка і спікер – були більш обережними. Наближалися президентські вибори, ніхто не хотів сваритися з Росією, навпаки, розраховували на медійну підтримку та іміджеве знищення Ющенка.
Не забуду, як ми не змогли навіть зібрати позачергове засідання ВР в серпні. А Віктор Андрійович проявив лідерство, вже тоді усвідомлюючи, що наступною може бути Украіна і тому РФ треба зупиняти, не дати шансу захопити Сакартвело.
Нинішня позиція Грузії викликає розчарування і біль. Україна стікає кров‘ю і просить в Тбілісі передати нам наше ж озброєння. Це збереже життя нашим воїнам та цивільним і допоможе на полі бою.
Й на цьому фоні заяви президентки Грузії Саломе Зурабішвілі, що в мирну угоду між Україною і РФ має бути включено пункт про виведення російських військ з Абхазії і Осетії, звучать як відверте знущання.
Україна ціною тисяч жертв виборює незалежність. Грузія відсторонено за тим спостерігає і ще й за український рахунок хоче вирішити свої територіальні проблеми з Москвою. Замість стати поруч і разом дати відсіч окупанту.
Боляче дивитися, як Грузію упокорює російське болото.
В мене дуже непросте ставлення до Михаіла Саакашвілі. Ми були на його інавгурації і захоплено спостерігали за реформами в Грузії. Потім з’ясувалося, що то була фасадна демократія, й дуже крихка, яку зламали вже його наступники.
Ніколи не пробачу Саакашвілі неповаги до українського кордону, який він двічі порушував, в тому числі таємно виїжджаючи в Грузію.
Він наробив чимало помилок в Україні й болю нашій політичній команді.
Але те, що зараз з ним робить грузинська влада – це негуманно й аморально. Так не можна ставитися до колишнього президента і лідера країни.
Очевидно, що Саакашвілі потребує серйозного лікування. І він має бути випущений за кордон на це лікування.
Ще більш серйозного лікування потребує грузинська влада, яка, схоже, міцно підсіла на російські авторитарні пігулки.
Доєднуюся до публічних звернень до Уряду Грузії щодо звільнення екс-президента Михайла Саакашвілі.