Поки США вагаються, Україна б'є по НПЗ ворога
«Поки Америка не визначилась зі своїми зовнішньополітичними зобов'язаннями і їх форматом, Україна далі самотужки руйнуватиме військову економіку ворога»
Поки підтримка США зависла – Україна б'є по НПЗ ворога і очікуються ефективні удари по нафтових портах новими більш далекобійними дронами.
Цікава послідовність: буквально цими днями російські ЗМІ почали активно перейматись заявами українських силовиків щодо виробництва дронів дальністю понад 800-1000 км. А сьогодні атаковано НПЗ у Татарстані, за понад 1200 км від кордонів України.
І все це відбувається на тлі достатньо розгублених коментарів вищого менеджменту американських профільних компаній щодо ситуації на світових ринках нафти й нафтопродуктів. Зокрема, CNN оприлюднила розлогу публікацію «Українські безпілотники зі штучним інтелектом намагаються підірвати енергетичну галузь Росії. Поки що виходить».
Загальний висновок американців: поки Білий дім хоч якось виконував свою частину зобов'язань і вчасно постачав бодай мінімум зброї (та виділяв необхідну грошову допомогу) – Україна дотримувалась своєї частини негласних домовленостей і била суто по військових цілях у Росії.
Тепер же Конгрес і тривале передвиборче протистояння республіканців і демократів розв'язало Україні руки: ми активно і успішно б'ємо по нафтопереробних об'єктах РФ, оскільки ця тактика показала себе чи не успішнішою за всі антиросійські санкції у підриві економічної потужності ворога та «ослабленні російської військової машини», як пишуть у США.
«Така була угода з Україною – ми дамо вам гроші, ми дамо вам зброю, але тримайтеся якомога далі від експортних потужностей, тримайтеся подалі від російських енергоносіїв, бо ми не хочемо масштабної енергетичної кризи. Якщо вони не отримують зброї та грошей, які їм обіцяли, який у них стимул дотримуватись угоди з Вашингтоном?» – керуючий директор та голова глобального відділу товарної стратегії інвестиційного банку RBC Capital Markets Хеліма Крофт.
І, до речі, якщо питання підтримки України буде вирішене Конгресом у «компромісний» спосіб – у сенсі, у форматі «кредиту» на будь-яких умовах – це так само не накладатиме на нас жодних зобов'язань і обмежень. Ми не муситимем припиняти удари по нафтопереробній (і не тільки переробній) галузі ворога. Обмежувати себе за свої ж гроші (бо кредит треба буде повертати хоч колись, навіть якщо без відсотків) – абсурд.
А тим часом на тепер нафта марки Brent подорожчала на 13%. І одночасно зі зростанням цін зріс американський експорт нафти. Для пересічного американського виборця подорожчав бензин – однак з'явилось більше робочих місць у частині штатів. Тобто, це також стало внутрішньополітичним чинником і предметом змагання партій та їхніх кандидатів. Комусь ситуація більш вигідна, комусь менш.
Однак поки Америка не визначилась зі своїми зовнішньополітичними зобов'язаннями і їх форматом (допомога, кредит, ленд-ліз...), Україна далі самотужки руйнуватиме військову економіку ворога. Як пише CNN, «Українські офіційні особи визнали стурбованість США, але заявили, що удари продовжуватимуться».
При тому вже всі на Заході (і у Росії) тихо погодились: найближчим часом, зважаючи на появу ще більш далекобійних дронів, перелік законних цілей для спецоперацій СБУ і ГУР розшириться. До НПЗ обов'язково буде додано нафтові порти (на які припадає близько 2/3 експорту нафти й нафтопродуктів). Бо наші дрони туди вже дістануть.