Атака на Київ. Чому дрони-камікадзе так легко долетіли
Жодна зброя не має 100% ефективності
Після ранкового мопед-шоу над Києвом з’явилися зойки на тему «хто й чому їх пропустив?!».
Так от, доповідаю теоретикам ППО: «шахеди» саме тим і паскудні, що від початку зроблені як зброя для партизанів та терористів – дешева, середненької ефективності, натомість – малопомітна. Вони летять на висотах до 200 м, що нижче, ніж висоти, які відстежує абсолютна більшість радарів традиційної ППО.
Фактично виявити їх можна лише на звук або візуально, тобто, коли вони вже дуууже близенько. До того ж коли вони літають на такій малій висоті над житловою забудовою, то вполювати їх із бойового літака (як найчастіше наші збивають «Калібри») стає анріал через дуже високу ймовірність влучання по цій самій житловій забудові.
Звісно ж, ідеальної вундервафлі не буває, тож із переваги «шахеда» витікає і його недолік – коли його вже побачили, його можна збити не лише із ПЗРК (поки що головний спосіб, яким їх перехоплюють), але навіть зі звичайної «стрілковухи». Непросто, бо влучити в ціль, що літає, то загалом непроста задача (спитайте мисливців на качок чи бекасів), але все ж реально. І над тим, як таке влучання перевести із розряду майже випадкової удачі в розряд стандартного ураження цілі, уже активно працюють.
Хто схоче принагідно сам порозважатися полюванням на пролітаючий «мопед» – нагадую, що під час стрільби по повітряній цілі треба цілитись не в неї, а перед нею, на відстань, що дорівнює кільком видимим довжинам самої цілі (називається «брати упередження», тобто цілити не туди, де мопед зараз, а де він буде за той час, поки долетять ваші кулі). Як саме вирахувати упередження – у зенітних комплексах це робить комп’ютер, на основі знання про швидкість цілі та швидкість снаряду. Під час стрільби з рук замість компа – ваша «інтуйовіна» та «випукле морське око», тому зазвичай і ефективність така собі, делікатно кажучи, але, за умови наявності неміряного боєкомплекту, чом би й не порозважатися, гірше не буде. Приблизно 3–5 довжин цілі – найпоширеніше упередження, «середнє по палаті».
Єдине, що варто пам’ятати під час подібних розваг – якщо ви в житловій забудові, найперше оцініть ймовірність потрапляння ваших куль не в «мопед», а у вікна квартир інших будинків і якщо вона не дорівнює нулю – краще утриматись від «салюту» і дати працювати професіоналам із ПЗРК.
Ну і, звісно ж, головне – не вестись на вороже ІПСО про «незборимість» їхніх мопедів, «нездатність» нашої ППО їм протидіяти й не розганяти зраду про те «хто їх пропустив». Це – війна, мої котики та зайчики, кожна сторона дошкуляє іншій як уміє. Жодна зброя не має 100 % ефективності, але й жодний захист не може дати 100 % перехоплення всього, що летить. Ворог прикупив у досвідчених іранських терористів новий спосіб ускладнити нам життя, наші вчаться працювати із новими об’єктами, вчаться дуже швидко та ефективно.