Війна в Ірані. Трамп не врахував головного

Отже, панове, судноплавство Ормузькою протокою ускладнене. Формально Іран її знову відкрив. Насправді судна проходять вкрай рідко. Аеропорти закриті. Безліч туристів застрягли в країнах затоки.

Тепер давайте моделюємо ситуацію «війна на місяць». Місцеве населення ОАЕ і Саудівської Аравії (частково Оману) щось їсть, щось купує. Туристи теж.

Але є проблема – підвезення, в першу чергу продовольства морем або повітрям. А це все «поламалося» – не працює. Голоду не буде, але значна частина звичних продуктів буде просто з'їдена.

Можливо, альтернативою може бути доставка з портів, наприклад, Червоного моря. Так. Але найдешевша доставка – залізницею. Для прикладу – зображення залізничної мережі Саудівської Аравії. Немає діючої колії в той бік. Є колія в бік Ізраїлю через Йорданію. Але там пропускна здатність не така вже й велика.

Питання вагонного парку для 32 млн населення Саудівської Аравії (+ 2-3 млн туристів, + 10 млн «заробітчан») – постає вкрай гостро. Для ОАЕ те ж саме. Автомобілями. Цілком. Але знову питання в кількості автомобілів.

Це означає, що логістика на Аравійському півострові стає «золотою». Продукти теж. Є, правда, варіант, морем. З Пакистану (робочий варіант) і Іраку – частково робочий, якщо проіранські групи на півдні країни не почнуть «наземну війну».

Одним словом, проблеми логістики нафти в країни Затоки вже через 2-3 тижні війни можуть перетворитися на проблеми доставки продовольства і продуктів першої необхідності. А також на питання виживання іноземних працівників і частини туристів (з громадянами нічого не буде – їх забезпечать).

І на цьому тлі відразу кілька держав можуть наполегливо попросити Трампа «згорнути концертну діяльність». І це буде моментом, вигідним для нового (невідомо, хто на той час залишиться в живих і хто буде ключовим) правителя (правителів) Ірану вступати в переговори на досить сильних позиціях.

Тому стежимо і за ринком продуктів харчування. А також за ринком продажів вантажних автомобілів у регіоні.