Нас очікує довга війна на виснаження. Але це не причина впадати у відчай
Залучати фінансову і військово-технічну допомогу Заходу стає все складніше
Судячи з шокованої реакції на статтю Time у нас є проблема. Частина суспільства якось непомітно вдягнула рожеві окуляри і відмовляється їх знімати.
Звичайно, статтю легко критикувати: і за сумнівне минуле автора і за безкінечні анонімні коментарі і за дуже підозрілі наративи.
Але базові її тези просто констатують очевидні факти.
Залучати фінансову і військово-технічну допомогу Заходу стає все складніше – те, що шокувало і мобілізувало союзників на старті повномасштабної війни, викликає все менше уваги сьогодні.
Відновлення активної фази конфлікту в Палестині та вірогідна атака Тайваню Китаєм відволікають ресурси партнерів.
Проблеми з корупцією міцно увійшли в уяву західних виборців і політиків. Деякі з яких справді бояться розкрадання допомоги, а інші лукаво використовують цей аргумент, щоб виправдати своє небажання надавати нам підтримку.
Нас очікує довга війна на виснаження.
Все це не є приводом впадати у відчай та складати руки. Визнання проблеми – перший крок до її вирішення.
Вже зараз Україна докладає великі зусилля для розбудови власного військово-промислового потенціалу – ці зусилля мають бути подвоєні.
В наших силах драматично пришвидшити антикорупційні реформи, щоб ефективно використовувати наявні обмежені ресурси і вибити козирі з рук наших політичних противників.
Суспільство має бути готовим до можливості значного зменшення соціальних витрат і збільшення податків для продовження фінансування потреб оборони в умовах війни на виснаження.
Ми всі маємо забути про будь-які політичні чвари до кінця війни і об'єднатися навколо перемоги.
Закриваючи ж очі на реальні ризики, ми лише збільшуємо вірогідність їх матеріалізації.