Росія може стати великою проблемою для Сі Цзіньпіна

21 лютого колишній російський президент, а зараз заступник голови Ради Безпеки РФ і голова партії «Єдина Росія» Дмитро Медведєв зустрівся в Пекіні з Головою КНР Сі Цзіньпінем.

Медведєв перебував у Китаї «за партійною лінією»: формально на запрошення КПК та з місією щодо поглиблення співпраці між Комуністичною партією Китаю та партією «Єдина Росія». Але за церемоніальною риторикою про міжпартійне співробітництво проглядалася тема майбутнього російсько-китайських відносин і особливо впливу на них війни, яку Росія розв'язала проти України. Візит Медведєва до Китаю символічно збігся з візитом президента України Володимира Зеленського до Вашингтона; обидві ці події знаменують початок нового етапу війни та розвиток кризи всієї системи міжнародної безпеки.

Китай відчуває зростаючі збитки та ризики від російської війни. Вона загрожує глобальній стабільності, режиму нерозповсюдження ядерної зброї та безпеки окремих регіонів, у тому числі й тих, де є інтереси Китаю. Війна також створює економічні проблеми в усьому світі, порушує ланцюги поставок та загрожує китайській торгівлі, скорочуючи глобальний попит. У поєднанні з ефектом від пандемії ковід, що триває, проблеми від війни вже знизили темпи економічного зростання Китаю до рекордно малих значень. А тим часом, амбітна зовнішньополітична програма Сі Цзіньпіна має спиратися на динамічну економіку, що швидко зростає.

Окрім того, війна загострила проблеми продовольчої та енергетичної безпеки, а також створила екологічні ризики. Для Китаю все це – стратегічні виклики, які не вийде компенсувати, отримуючи короткострокові вигоди від знижок на постачання російських нафти та газу або нарощуючи свій експорт на російський ринок, що звільняється від присутності західних компаній (за перші дев'ять місяців торгівля між двома країнами зросла більш ніж 30%). Всі ці міркування турбують Пекін і змушують замислюватися над тим, що буде далі. У тому числі й про майбутнє відносин із Росією.

Дружні привітання, добрі побажання та лист від Володимира Путіна – все це Медведєв передав Сі – не скасовують китайського занепокоєння. Раніше Пекін вже висловлювався проти застосування ядерної зброї, що стало важливим елементом міжнародного тиску на Москву. Тепер у риториці заяв китайського лідера замість згадок про відповідальність Заходу за війну пролунав заклик до переговорів. У відповідь Медведєв теж заявив про готовність Росії вирішувати проблеми, що стоять перед нею, шляхом мирних переговорів.

До мирних переговорів може бути далеко, але думати про майбутнє російсько-китайських відносин Пекіну потрібно вже зараз. Війна підштовхнула Росію до зростання залежності від Китаю, але як Пекіну використовувати цю ситуацію? Двостороння торгівля асиметрична: Китай продає промислові товари в обмін на постачання енергоресурсів. Крім того, Росія – далеко не провідний зовнішній ринок для Китаю, до того ж потенціал його зростання значно обмежений. Майбутнє китайської економіки – на величезних ринках Європи та Америки, а також у країнах, що розвиваються. Тож замикатися на співпраці з Росією, тим більше на шкоду довгостроковим економічним інтересам, у Пекіні навряд чи захочуть. Тому вторинних західних санкцій у Китаї побоюються і не ризикуватимуть надто сильно, зберігаючи співпрацю з Москвою.

У політичній сфері та в галузі безпеки російсько-китайське «партнерство без кордонів» теж, швидше за все, виявиться досить обмеженим. Фактично, 2022 рік залишив спільним для двох країн лише невдоволення Заходом. Постачання російських озброєнь до Китаю, військова співпраця, спільність політичних позицій – усе це було поставлене під сумнів ходом війни Росії в Україні. Ця війна, покликана показати справжню силу Росії, продемонструвала її слабкість, чим суттєво підірвала позиції Москви у країнах «Глобального півдня», включаючи найбільші їх. Для Китаю, який виступає лідером цього «Глобального півдня», надто близькі відносини з Москвою можуть у цих умовах виявитися більшою мірою проблемою, ніж політичним активом.