Окупанти безрезультатно штурмують Часів Яр і Торецьк. Огляд з фронту
ЗСУ зупиняють атаки ворога на Часів Яр і Торецьк
Друзі, дуже коротко сьогодні про ситуацію на Східному фронті зі слів побратимів, бо мені вантажитися і виїжджати треба. Тупикова ситуація для агресора – це про ситуацію загалом.
Щодо Часового Яру доба пройшла у режимі «обстріл-штурм-обстріл». Всі спроби просунутися у самому Часовому Яру вперед і взяти наші позиції «у лоб» закінчилися дуже сумно. А інших варіантів немає. Перетнути канал на південь від міста або на північному сході вони пробували і пробують, але взагалі без ефекту. Залишається варіант лізти «у лоб» із втратами рівня Авдіївки та Бахмута. А таку розкіш вони собі дозволити не можуть, бо свіжі резерви десантури, які сюди перекинули, вони змушені були забрати на Вовчанськ.
Отже, основні зусилля окупанти зараз зосередили не на штурмі самого Часового Яру, а на спробах вибити ЗСУ з позицій поруч: Іванівське, Калинове, Травневе, Григорівка. На Часів Яр теж лізуть, звичайно, але більше намагаються закидати ракетами та КАБами.
По Торецьку картина для нас важча просто тому, що у противника є кілька альтернативних варіантів наступати: Південне, Північне, Залізне, Нью-Йорк. Вони намагаються скрізь штурмувати, де виходить – перекидають резерви. На всі напрямки одразу серйозних ресурсів не вистачає. Окупантам здалося, що реальніше просунутися саме у Залізному, вони кинули туди основні ударні групи, але там агресора чекав неприємний сюрприз. «Сотка». 100-а бригада. Її, як і 95-ту десантно-штурмову, кидають у найжорсткіші заміси і це для окупантів завжди погана новина.
До речі, 95-та ОДШБр теж тут Торецькому і вже доставила противнику масу неприємних відчуттів. За великим рахунком, на Часовому Яру та на Торецьку противник повністю провалив свої плани прориву та швидкого наступу до Костянтинівки. За всієї концентрації елітних підрозділів і різке зростання ударів авіацією – зав'яз. Займається штурмами окремих позицій, пробує різні напрями, комбінує тактику атак, КАБами і ракетами перемелює околиці Торецька і сам Торецьк до купи цегли. Але результатів на карті немає. Моя думка, саме тому, що тут командування ЗСУ зібрало кілька дуже жорстких і бойових бригад. Або, як кажуть військові – «організмів».
На Покровському ситуація набагато гірша, вони рвуться до траси «Костянтинівка – Покровськ», але одразу описати обстановку і там я фізично не встигну. Та й побратимів на тих ділянках доведеться смикати пів дня, щоби відписали за конкретикою. Так що якщо принципово – пишіть у коментарі, окремо займатимуся питанням.
По Часовому Яру і Торецьку констатуємо – противник дуже намагається, закидає КАБами, ракетами, снарядами і ракетами, штурмує постійно (прямо зараз на Залізному і під Часовим Яром). Але успіхів нема. Зав'язнули. Тож чекаємо якоїсь нової капості від них, спроби піти «ва-банк», ось тільки ким і як? Українські міста Часів Яр та Торецьк в Українському Донбасі та на шляху до Української Костянтинівки – наша фортеця. Повністю під контролем ЗСУ!