Штурмові роти росіян. Аналіз структури та озброєння

Огляд. Ну що, продовжуємо про «штурмові шедеври» командування пігдогівських повітряно-десантних військ. («Боевое применение штурмовой роты (группы) в наступлении. Учебное пособие» Москва 2024 год Командование Воздушно-десантных войск В.Максимов, А.Немоляев, О.Понамарев, под общей редакцией А.Концевого).

Сьогодні, власне про структуру, кількість та озброєння. Отже, на їх погляд, доцільно користуватися (створювати) штурмові роти 2-х типів:

1. «класична» штурмова рота;
2. штурмова рота «типу В.

Взагалі, доцільність існування зразу двох типів штурмових рот жодним чином, або навіть, натяком у цьому посібнику не пояснюється. Як на мене, відмінності між ними – невеликі (головним чином, у кількості), ну й наявності в одній та відсутності в іншій – кількох структурних елементів.

Цілком ймовірно, що існування зразу двох типів штурмових рот, у російському війську, обумовлюється конкретними можливостями та спроможностями російського командування, щодо їх формування, особливу у таких показниках, як – наявність особового складу, основних типів озброєння та військової техніки (ОВТ) та наявності\відсутності підтримуючих й забезпечуючих дії штурмових рот(и) підрозділів (наприклад, артилерії чи танків).

«Класична» російська штурмова рота складається:

• Власне, управління роти (командир роти, його зам(и), технік, старшина, можливі – командир\помічник приданих підрозділів). Всього, до 5-и чоловік.
• Озброєння – 5.45 мм АК – 5 одиниць, 9 мм – ПМ (ПЯ) – 5 одиниць.
• Відділення управління роти – до 5-и «тушок», Озброєння (оснащення) – 1 радіостанція Р-187111, 2 р\с типу Р-168-5УН, 5 одиниць 5.45 мм АК.

Пересуваються ці 10 рил, зазвичай на 3-4-х УАЗ, але частіше – на тому що «потрапить до рук» – від «буханок» до «позаштатних» командно-штабних машин автокунгів чи «реквізованих» джипів, чи бусиків.

Основними структурними елементами російської штурмової роти є:

• Штурмовий взвод (група) – в основному до складу роти входить до 5-и, бува, й більше, але дуже рідко. У кожний з них зганяють по 19 «тушок». Але ця кількість на практиці – не стала, може бути більше, або менше.
• У свою чергу, цей взвод (група) й є, зазвичай, основним підрозділом, який російське командування найбільш часто й «густо» використовує в якості «основного штурмуючого» ту чи іншу позицію підрозділу. Іноді, в атаках та штурмах їх буває 2, дуже рідко – 3. Всі 5 штурмових взводів одночасно, використовуються ще рідше, не стільки через бажання\небажання відповідних російських командних структур, скільки через банальну «плинність кадрів» та конкретні тактичні умови для організації й проведення атаки\штурму, які дуже рідко цьому сприяють.
• Кожний штурмовий взвод (група) складається з командира (озброюється 5.45 мм АК та ПМ\ПЯ), заступника командира взводу (5.4 5мм АК) та 2-х штурмових відділень. Одне – 8 чоловік, інше – 9.
• Перше (8 «тушок») – має 7 одиниць 5.45 мм АК + 1-у штуку 7.62 мм ПКМ («покемон», або у миру – кулемет Калашникова модернізований).
• Друге (9 «тушок») – має 8 штук 5.45 мм АК + 1 7.62 мм ПКМ, а також – 1 одиницю РПГ-7д (ручний протитанковий гранатомет), 1 «рушниця» (ну або «рюкзак») з РЕБ-ом та 1 «рушниця мисливське» (так-так, це у них введено у штат, аби боротися із фпв-дронами).
• Загалом, на весь взвод (групу) зазвичай виділяють одну вантажівку (це може бути «Камаз», «Урал» й т.д.). Але, бува, що для перевезення цих «смертників» використовується БТР чи БМП.

Перший елемент штурмової роти – взвод вогневої підтримки

У штурмовій роті він один й складається з 29-и військовиків. Забезпечує виконання основного обсягу вогневих завдань «в інтересах» всієї штурмової роти, або її окремих штурмових взводів (груп). Має, окрім командира (5.45 мм АК + 9мм ПМ\ПЯ), зразу 4 відділення – відділення АГС (автоматичних гранатометів станкових), відділення 12.7 мм кулеметів, відділення ПТРК (протитанкових ракетних комплексів) та мінометного відділення.

Перше має 6 «морд» (кожний особисто озброєний, звісно, 5.45 мм АК), 1 «радіостанція» типу Р-187111 на відділення та 2 одиниці 30 мм автоматичних гранатометів типу АГС-17 «Пламя», пересувається зазвичай на авто типу УАЗ. Але, на практиці це може бути, що завгодно – від «вантажно-пасажирського» варіанту якогось мотоблока, до навороченого джипа, «реквізованого» у найближчому українському селі чи містечку.

Друге має, все те саме за кількістю та оснащенню, у тому числі – по зв'язку, але замість 2-х АГС-17, за основне штатне озброєння має 2 одиниці «крупнокаліберних» кулеметів 12.7 мм типу НСВС «Утес». Щодо штатного транспорту («положений» УАЗ типу «Пікап»), але у реалі може бути, також – все що завгодно.

Трете – більше на одну «морду», до 7-и «тушок», по озброєнню та зв'язку – те саме, що й у перших двох, але за основне штатне озброєння – 3 одиниці ПТРК (варіантів також може бути декілька й у будь-які конфігурації», від «Фаготу» та «Корнету» у різних модифікаціях, до «Метис»). З транспортом, також, те саме що у перших двох, але на практиці може бути на 1-2 транспортні одиниці більше, або за такий надається вантажівка, бо основне озброєння важке й громіздке.

Четверте – більше ще на одну «морду» (8 рил). Особисте озброєння, зв'язок – те саме, що й в інших. Але, за основне штатне озброєння – 2 одиниці 82-мм міномета типу 2Б14 «Поднос» + зазвичай для пересування надається саме, як штатні 2 вантажівки (будь-якого «кольору та фасону»). По тій самій причині, що й у третьому відділенні, міномет, – важкий та громіздкий + запас мін.

Другий елемент штурмової роти – взвод розвідки

Очолює командир (також «типу офіцер» – 5.45 мм АК + 9мм ПМ\ПЯ) + 2 розвідувальних відділення (одне – 5 «розвідників», інше – 6).

• Перше – має на озброєні одну штуку 7.62 мм АКМ, 9 мм ВСС («Гвинторіз») – 2 одиниці, 1 одиниця 7.62 мм снайперської гвинтівки типу СВДС та 1 штуку 7.62 мм кулемет типу ПКПН, або ПКП-С «Печенег». Зв'язок такий самий, як й в інших – Р-187111. Штатним транспортом повинен бути – бронеавтомобіль типу «Тигр-СпН», але звісно, їх не вистачає, бо переважно вже попалено, а виробництво не встигає. Тому, зазвичай, ганяють на чомусь «високопрохідному», що знайдуть «під рукою».
• Друге – все те саме, але додається 1 гвинтівка 7.62 мм СВДС.

Третій елемент штурмової роти – взвод БПЛА

Й «завершуючим» елементом типової (або «класичної») штурмової роти у російських повітряно-десантних військах (ПДВ) є «взвод безпілотних літальних апаратів», ну або скорочено – «взвод БПЛА». Його також очолює офіцер (1 одиниця 5.45 мм АК + 9мм ПМ\ПЯ) + 2 відділення. Перше – відділення квадрокоптерів (4 «квадро-пілота»), друге – відділення фпв-дронів (до 7-и «геймерів»). Зупинимось на цьому підрозділі більш детально.

Відділення квадрокоптерів, яке складається з 4-х фахівців (кожний озброєний 5.45 мм АК) на думку «фахівців з командування ПДВ РФ повинно мати «за штатом»:

• не менше 2-х квадриків типу Матріх-30Т;
• не менше 3-х одиниць квадриків типу Мавік-3 (3Т);
• засоби зв'язку типу Р-187111;
• транспортний засіб типу «Пікап».

Інше відділення (фпв-і дронів), налічує до 7-и «тушок» (кожне, звісно, озброєне 5.45 мм АК), зв'язок – такий самий як й у першому. За нормою, у відділенні також повинен постійно підтримуватись запас фпв-і дронів на рівні не менше 25-30-и одиниць, «тимчасово допускається» менше, але, «не менше 20-и одиниць» у кожний момент.

Також, допускається, що при «управлінні» штурмової роти, у складі «відділення управління» можуть додатково діяти 1-2 оператори квадрокоптерів «спостереження поля бою», для підвищення рівня обізнаності командира роти про поточну тактичну обстановку й відповідно підвищення рівня його реакції на «раптово виникаючі її зміни». Окрім цього, ця настанова вимагає підбирати на посаду командира взводу БПЛА офіцера (сержанта), який «грунтовно розуміє усі особливості та нюанси бойового застосування БПЛА тактичного рівня» (цікаве питання, де вони таких знаходять).

Для транспортування обладнання та особового складу взводу БПЛА передбачається використовувати автотранспорт типу «Пікап», «Джип», або спеціалізовані автомобілі, у тому числі – броньовані, у кількості – не менше 2-х одиниць.

Таким чином у типовій («класичній») російській штурмовій роті «родом з ПДВ» нараховується:

• до 157-и «тушок (кожна з яких озброєна, принаймні, 5.45 мм АК);
• з них - 7 «офіцерів» (від лейтенанта до капітана), але на практиці їх рідко буває більше 2-3-х;
• до 22-24-х сержантів (зазвичай – значно менше), якщо є десь до 8-10-и – то й добре;
• до 10-и одиниць 7.62 мм кулеметів типу ПКП, до 5-и РПГ-7д;
• до 2-х одиниць АГС-17;
• до 2-х одиниць 12.7 мм великокаліберних кулеметів НСВС;
• до 3-х різнотипних ПТРК (із запасом ракет);
• до 3-х 82-мм мінометів типу 2Б14;
• до 2-х 7.62 мм кулеметів типу ПКПН, або ПКПС;
• до 5-и тактичних БПЛА типу «квадрокоптер»;
• до 25-30-и фпв-і тактичних дронів типу «камікадзе»;
• а також приблизно десь до 19-20-и різноманітних транспортних засобів, але у реальності може бути менше чи більше.

Звісно, це все «бажані» цифри та показники, згідно з думками авторів посібника. Зазвичай, реальні цифри мають куди більшу «амплітуду коливання». Часто-густо, ці зведені штурмові роти у російських ПДВ виглядають куди більш «убого», без всієї цієї «розвідувально-вогневої красоти».

На сьогодні все. Наступним разом, розглянемо більш «модернізовану» та адаптовану штурмову роту російських ПДВ, так звану «типу В», де з'являються декілька цікавих нововведень та елементів, на відміну від класичної.