Чому дітям з ОРДЛО потрібні поблажки

Десь 30 років тому я приїхала до Львова, вступати на факультет журналістики.

Така вся російськомовна.

З козирів мала лише направлення від мого колишнього шефа Петр Хаджи Иван і добрий творчий доробок (серйозний, бо я не вступивши до Києва, рік пропрацювала в районній газеті). Ні, плюс сприяла політика факультету, вона була така: брати дівчат і брати «східняків». Я була два в одному, нас таких було багато.

Це - Львів.

Мені чітко виставили умову: перший рік складаєш іспити російською, далі - українською. Я була згодна навіть на китайську, так меня сподобалася... бруківка. На нашому факультеті точно виховували добрих громадян. І ... непоганих журналістів.))

Сьогодні таку саму політику плюс-мінус проводять щодо дітей ОРДЛО. І це працює.