Україна для Євросоюзу більше не бідний родич. І ось чому

Я радий всім цим заявам польських урядовців про блокаду українського зерна та інших с/г продуктів.

Радий з трьох причин.

По-перше, саме це дає мені впевненість, що в ЄС нас чекають насправді, а не декларативно. Бо ті самі поляки пройшли через це 20 років тому. І перед Афінським самітом були страйки європейських фермерів та профспілок, були контроверсійні (аж до ворожості) заяви політиків, було нагнітання антипольської істерії в ЗМІ. Все це було. Але Польща в ЄС та отримала від партнерів по «унії» все необхідне для розвитку до сьогоднішнього рівня.

По-друге, в Польщі зараз вибори, а передвиборчі гасла та реальні дії обраного політика – це «дві великі різниці», як в нас, так і в них. І в цьому ми неодноразово переконувалися. Полякам треба тут і зараз схилити виборця на свій бік, а партнерство з нами – поза електоральними циклами. Бо ніхто з польських політиків не хоче бути тим, хто віддасть наказ відступати за Віслу (як в нещодавно висвітленому плану оборони від 2011 року).

По-третє, наразі ми для Польщі (і всього ЄС) вже не бідний родич, якому можна щось пообіцяти нездійсненне і забути, а цілком реальний конкурент в боротьбі за ресурси. А значить – це шанс в складних, але позитивних, умовах вступити до внутрішньоєвропейського конкурентного середовища. Бо ми є щитом Європи! І цей статус ніхто, в здоровому глузді, не хоче в нас переймати. А отже, ми можемо нав'язувати свою точку зору й свої інтереси та вчитися враховувати інтереси партнерів.

Буде складно, буде боляче, багатьом не сподобається... але буде фантастично цікаво!

Вітаю всіх нас в новому чудовому світі!

Вітаю в дорослому житті!