Блокування податкових накладних: що робити

У всьому світі триває тисячолітнє змагання між державою та платником податків: держава хоче більше взяти, платник – менше заплатити, бажано на законних підставах.

У принципі, одним із показників цивілізованості держави є розумні розміри податків і, що важливо, комфортність процедури  сплати. Про розміри сьогодні не говоримо, враховуючи гарячі дискусії кількох останніх  тижнів навколо блокування податкових накладних у Державній податковій службі.

Наша мета – не просто критикувати, а зрозуміти, як унеможливити таку ситуацію у майбутньому.

Потрібно змінити не окремі показники у системі реєстрації, а сам підхід, впровадити нову процедуру.

Для вирішення більшості проблем зі СМКОР (автоматизована система моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків) пропонується запровадити обмеження по часу на реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування (ПН/РК) за прикладом механізму у сфері боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, де час обмежено двома робочими днями, з можливістю продовження до 30 днів (за наявності серйозних підстав).

При цьому, «тимчасове блокування» стане однією з підстав для реалізації позапланових заходів податкового контролю, що дозволить відмовитись від презумпції «винуватості платника податків» та надати механізму більш аналітичний характер застосування.

Алгоритм:

Перше. Система СМКОР виявила відхилення і автоматично заблокувала ПН/РК на строк до 30 робочих днів (тривалість може обговорюватись). При цьому пропонується виключити термін «ризиковий платник податків / контрагент» із системи.

Друге. Державна податкова служба оцінює ризики та:

• або приймає рішення, протягом 10 робочих днів після блокування, про розблокування (якщо ризик середній, то питання включається до переліку питань під час планової перевірки, якщо низький – розібрались, виявили, що це помилка системи і небезпеки немає);
• або продовжує блокування на строк до 60 робочих днів з дня первісного блокування (у разі виявлення високого ризику ухилення від сплати податків). Таких ПН/РК має бути не більше 1% від усіх заблокованих ПН/РК.

За час блокування ПН/РК високого ризику контролюючий орган проводить позапланову перевірку на предмет повноти декларування та сплати ПДВ (необхідно чітко визначити предмет перевірки та чіткий перелік суб’єктів такої перевірки), за результатами якої надається кінцева оцінка операціям, що спричинили спрацювання ризиків, та:

• або оформлюється довідка, на підставі якої відбувається розблокування ПН/РК;
• або оформлюється акт перевірки та приймається податкове повідомлення – рішення з повідомленням правоохоронних органів (якщо ДПС визнає це доцільним).

Строк перевірки не може бути подовжено.

Зупинення перевірки дозволяється лише за ініціативою платника податків або у результаті причин, що перешкоджають проведенню перевірки (ненадання платником податків документів або відсутність відповіді контрагентів платника податків не є такою причиною).

Третє. У будь-якому випадку, при одночасному виконанні двох умов: пройшло 60 робочих днів з моменту блокування ПН/РК та відсутні заходи податкового контролю (наприклад, немає акту перевірки або довідки), відповідні ПН/РК підлягають автоматичному розблокуванню.

Четверте. Єдиним винятком, коли блокування ПН/РК може бути продовжено на строк, що перевищує 60 днів, є зупинення перевірки за ініціативою платника податків або у результаті причин, що перешкоджають проведенню перевірки (ненадання платником податків документів або відсутність відповіді контрагентів платника податків не є такою причиною).

З урахуванням обмежених ресурсів контролюючого органу на проведення податкових перевірок, очікується, що вищезазначений алгоритм спонукатиме контролюючий орган відбирати для податкових перевірок виключно суб’єкти господарювання, за операціями яких дійсно існує високий ризик ухиляння від сплати податків.

Такі спільні пропозиції Української ради бізнесу і Торгово-промислової палати  України були оприлюднені у п'ятницю, на зустрічі з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим  та заступницею голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк. Ставлення до цієї ініціативи обережне, втім як до любої нової ініціативи.

Але я впевнений, що вона має великі шанси на впровадження, бо твердо переконаний, що існуючу систему реєстрації потрібно зберегти, унеможливити суб'єктивне втручання чиновника, зробити її прозорою, зручною, зрозумілою і прогнозованою. Якраз ці питання і є можливість вирішити нашою пропозицією.