Чому Трамп передумав блокувати допомогу Україні?
«Респупбліканці поставили задачу «перехопити» українську карту на електоральному полі»
Давайте чесно скажемо, що проходження законопроекту про українську допомогу через Палату представників Конгресу не було можливим без відмашки Трампа.
Так, помірковані республіканці готові були проголосувати за українську допомогу ще восени, але після переможних праймеріз Трампа на початку 2024 року багато хто з них почав «рівняння» на нього як на майбутнього Президента і став зважувати свою позицію із заявами фаворита гонки. А йти проти особистої волі ексцентричного Трампа, який цінує відданість, було нерозумно.
І Трамп дав добро на публічну демонстрацію відсутності єдності Республіканської партії, що засвідчило «українське питання». І була відмашка спікеру Майку Джонсону ставити це питання на голосування, бо весь попередній період він цього уникав. А потім різно «переобувся». Перестав боятися відставки, пішов на діалог із Білим домом. Попередньому спікеру Кевіну Макартні це коштувало посади у свій час, до речі.
Хто чи що ж переконало Трампа? Питання багатогранне.
Перша причина. Існує версія, що на Трампа вплинули британці, зокрема міністр закордонних справ Девід Кемерон, який з ним мав особисту зустріч 9 квітня. Трамп цінує відносини із британськими консерваторами.
До речі, ще у січні екс-прем'єр Британії Борис Джонсон казав, що Трамп не покине українців у разі своєї перемоги на виборах, а президентство Трампа може бути саме тим, що потрібно світові. Зверніть увагу на цю конотацію, бо вона не позбавлена сенсу.
Друга причина. Електоральний розрахунок. Як ви думаєте, про що може свідчити той факт, що законопроект про українську допомогу від Майка Джонсона містив передачу Україні ракет Atacms, хай навіть із бюрократичним гальмом. Правильно, це бажання виглядати публічно кращими за адміністрацію Байдена.
Сигнал, що республіканці готові йти далі у питанні зовнішньополітичної підтримки Україні на фоні обережного Байдена. Респи поставили задачу «перехопити» українську карту на електоральному полі.
Справа у тому, що українська допомога стабільно популярна серед частини незалежних виборців (особливо у великих містах), які можуть визначити хід кампанії в деяких штатах, що коливаються. Трампу і республіканцям потрібні ці голоси. Його штаб зайнятий проблемою розширення електорального поля.
Третя причина. У підсвідомому сприйнятті американців іранський удар на Ізраїль став потужним ударом по могутності США як сильної глобальної держави, яка стримувала Іран від подібного «нахабства» раніше.
Тому виникла турбулентна зона внутрішнього запиту на тверді та швидкі дії США по відновленню символічної «величі» на трьох стратегічних макрорегіональних напрямках - Ізраїль, Тайвань і Україна. Республіканці перші відчули цей запит і вдало станцювали танго із демократами, застовбивши за собою позиціонування як більш відповідальної сили в зовнішній політиці.
Тому «українська тема» попала у вдалу стихію. Той випадок, коли Іран допоміг. Може тому Кремль дуже стримано і задумливо сприйняв ракетно-дроновий удар Ірану по Ізраїлю, бо розумів, що це може задіти американців, які мріють побачити гасло «Make America Great Again».