Большевицька атака проти українського війська. Що коїть депутатка Безугла?
Дискредитувати вище військове керівництво держави під час війни не лише неприпустимо, але й вкрай небезпечно
«Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди»
Симон Петлюра
Нещодавно Мар'яна Безугла, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, на своїй сторінці у Facebook розмістила шокуючий допис, назвавши винних у прориві росіян на Харківщині: «Ні Головнокомандувач ЗС України Залужний, ні Сирський не підготували укріплень на Харківщині. Крапка. На кордоні укріплень просто не було, а те, що було побудовано у тилу військовою адміністрацією, створювалося за наданими ГШ ЗСУ радянськими методичками часів Другої світової війни або ж взагалі хаотично, за завищеними цінами та було порожнім. Тобто, генерали не розмістили там військових взагалі! <…> Чесно кажучи, я не можу зрозуміти їхню логіку. Це байдужість, чванство чи робота на ворога? Але такий у нас генералітет у переважній більшості».
Чи знайома Мар’яна Безугла з Указом президента України №123/2020 від 27 березня 2020 року – «Питання Головнокомандувача Збройних Сил України»?
Нагадаємо. У цьому важливому документі чітко визначено, що «Головнокомандувач Збройних Сил України здійснює безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України;
- здійснює управління застосуванням Збройних Сил України, а також переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони; визначає комплект боєздатних сил і засобів Збройних Сил України для передачі його Командувачу об’єднаних сил;
- організовує підтримання спроможностей до застосування Збройних Сил України, а також переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони;
- здійснює контроль готовності Збройних Сил України, а також сил і засобів інших складових сил оборони, які сплановані для передачі в його підпорядкування для виконання завдань оборони держави;
- організовує контроль стану забезпечення Збройних Сил України військовою технікою, озброєнням та іншими майном і ресурсами;
- звітує перед Президентом України та Міністром оборони України з питань досягнення воєнно-стратегічних цілей у сфері оборони військовими силами і засобами, а також підтримання спроможностей цих сил і засобів до застосування;
- затверджує розроблені підпорядкованими органами військового управління документи (доктрини, настанови, стандарти тощо) з питань розвитку та забезпечення видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, а також погоджує документи з питань розвитку інших складових сил оборони у частині, що стосується набуття ними необхідних спроможностей до виконання завдань оборони держави;
- затверджує документи (доктрини, настанови, стандарти тощо) з питань застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони під час виконання завдань оборони держави;
- організовує спільну підготовку Збройних Сил України та інших складових сил оборони, які сплановані для передачі в його підпорядкування, для набуття ними необхідних об'єднаних спроможностей до виконання завдань оборони держави;
- організовує розроблення та подання на затвердження Стратегічного замислу застосування 3бройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії та Стратегічного плану застосування 3бройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії;
- видає з питань, що належать до його компетенції, обов’язкові для виконання у 3бройних Силах України та інших складових сил оборони накази та директиви;
- затверджує положення про командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України;
- встановлює в установленому порядку почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України та нагороджує ними військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та інших осіб;
- вносить в установленому порядку клопотання про відзначення військовослужбовців, працівників 3бройних Сил України та інших осіб державними нагородами України і заохочувальними відзнаками Міністерства оборони України; виконує інші повноваження відповідно до законів України та виданих на їх основі нормативно-правових актів».
Як бачимо, з цього документа аж ніяк не випливає, що підготовка укріплень на Харківщині винятково у компетенції Залужного чи Сирського.
І це далеко не все. Проти української армії, по суті, відкривається другий фронт. Кілька днів перед згаданим дописом нардепки журналіст Юрій Бутусов написав: «Заступниця голови комітету по обороні Верховної Ради від правлячої партії зробила заяву, що головнокомандувач ЗСУ призначає некомпетентних генералів, яких треба судити, на найвищі посади у військах. І що командувач найбільшим стратегічним угрупованням ЗСУ – злочинець. Офіційна посадова особа, яка відповідає за парламентський контроль над Силами оборони, висунула звинувачення, яке влада має або спростувати або підтвердити, оскільки тепер на це будуть посилатись усі медіа…»
Чи вивчає пані Безугла «матеріальну частину» Верховної Ради? Бо 16 березня 2022 року згідно із Законом № 2110-IX від 03.03.2022 р. набрала чинності стаття 435 – 1 ККУ. У ній йдеться про кримінальну відповідальність за образу честі і гідності військовослужбовців.
На нашу думку, і генерал Залужний, і генерал Сирський та інші генерали, яких пані Безугла безпідставно поливає брудом, мають всі підстави звернутися з відповідними заявами про скоєння злочину до Служби безпеки України (це підслідність СБУ) і до ГПУ.
Бо дискредитувати вище військове керівництво держави під час війни не лише неприпустимо, але й вкрай небезпечно. Публічна дискредитація офіцерського корпусу, вищого командного складу російської імператорської армії, яку послідовно і наполегливо здійснювали большевики під час Першої світової війни, у висліді призвела до розвалу армії, до розквіту анархії, розвалу держави.