Мирний план для України, або Проект Глобального Півдня
Коаліція країн Глобального Півдня у якості гарантів миру могла б підписати з РФ угоду про припинення військових дій
Давайте розглянено гіпотетичну версію. Отже, наразі, в нашому внутрішньому дискурсі присутні лише два варіанти:
Перший – тотальний розгром РФ. Військова перемога, вихід на кордони 1991 року, репарації, дезінтеграція Росії.
Як підваріант – все те саме, але без останнього пункту.
В цьому підваріанті, ризик нової війни зберігається: російське суспільство охоплює ресентимент, як німецьке у 20-х роках минулого століття.
Що в історичному контексті народжує ресентимент, ми всі прекрасно розумієм.
Питання безпеки в данному контексті можна вирішити гарантіями безпеки від наших союзників (на перехідному етапі) та потім – членством у НАТО (5 стаття, ядерна парасолька).
Ймовірність цього сценарію не аналізую, тут лише констатація.
У частини суспільства існує переконання у можливості «заморозки» конфлікту шляхом підписання угоди про перемир'я чи без письмових домовленостей – по факту.
У всіх цих варіантів є одне слабке місце – загроза нової війни і невирішеність ключової тези – чи буде Захід готовий напряму воювати за Україну з Росією у майбутньому.
Але існує і третій варіант, який у нас поки не розглядався.
Одними з гарантів миру можуть стати країни Глобального Півдня, які зараз активно формують свою геополітичну суб'єктність та формують проактивну міжнародну політику.
В останні роки, Глобальний Південь успішно долає дефіцит суб'єктності і позбавляється ментальних травм колоніального минулого, долаючи також і неоколоніальні пастки.
Країни Глобального Півдня зацікавлені в завершенні війни, адже потерпають від її наслідків:
- зростання цін на продовольство;
- глобальна інфляція;
- обмеження постачання з України аграрної сировини;
- високий рівень невизначеності на світовому ринку палива внаслідок санкцій по відношенню до російської нафти та газу.
Коаліція країн Глобального Півдня у якості гарантів миру могла б підписати з РФ угоду про припинення військових дій, адже ні Україна, ані Захід таку угоди підписувати не стануть.
Потім – резолюція Ради Безпеки ООН та введення в зону конфлікту миротворчої місії ООН.
Коаліція Глобального Півдня (мир-система Валлерстайна), таким чином, здійснила би свою геополітичну «ініціацію».
Хто міг би сформувати сили «блакитних шоломів» ООН?
З точки зору, на кого найбільше зважає РФ – це Китай.
Але «зацікавлений нейтралітет» Китаю, робить такий варіант неможливим – він занадто багато видав росіянам геополітичних «авансів».
Тому, ключовим ядром формування миротворчих сил ООН могла стати Індія, яка має необхідні технічні ресурси.
Також в такі сили могли ввійти:
- Бразилія – як найбільша країна Південної Америки.
- Мексика – як найбільша країна іспаномовної Латинської Америки.
- ПАР – як найбільш розвинута країна Африки.
- Єгипет – ключова країна Північної Африки.
- Саудівська Аравія – як центральна країна арабського глобального кластеру.
- Індонезія – як одна з ключових країн Тихоокеанського регіону.
Вказана коаліція Глобального Півдня могла б успішно здійснювати геополітичний тиск на РФ з метою контролю мирного процесу.
По суті, для Глобального Півдня, а особливо для Індії, це могло стати першим колективним геополітичним проектом 21 століття.
Звичайно, це лише гіпотетична версія, один із конструктів мирного процесу.
Але такі варіанти варто проговорювати.