Готовність Польщі до війни. Чи є сенс сміятися з сусідів?
Завдання кожної держави – зробити все, аби війна торкнулася якомога меншої кількості громадян
Бачу, наші люди навперебій збиткуються над польською соціологією й самостверджуються на ній. Вважаю це проявом дурного тону і тотального нерозуміння реалій.
Польща – член НАТО! Та ж якраз тому Польща і є членом НАТО – аби цивільне населення не мало геморою з окопами, траншеями й військкоматами.
15% поляків зголосяться добровольцями в разі нападу росії. Цю цифру висміюють наші люди – й забувають, що 15% від населення – це космічно високий показник! При населенні Польщі 37 млн оці «сміхотворні» 15% – це, даруйте, 5,5 млн осіб! Польська готовність добровольців – разів у 15 вища, ніж була продемонстрована в Україні в час реального, а не гіпотетичного, вторгнення.
Мусимо розуміти фундаментальну різницю в підходах. Завдання кожної держави – зробити все, аби війна торкнулася якомога меншої кількості громадян. На цьому побудований безпековий концепт у західних демократіях – а не «війна перемеле кожного».
Тому в поляків усе гуд. У разі теоретичної війни 29% підуть волонтерити в шпиталі, 26% переїдуть у безпечний тил, 22% затаяться й запасуться терпінням, 12% емігрують, а 15% долучаться до військ НАТО як добровольці.
Абсолютно прагматична й мудра соціологія.