Справжня причина ракетних ударів Росії
За останній тиждень Збройні Сили утилізували майже чотири тисячі особового складу росіян
Росіяни стріляють ракетами не через затоплені кораблі. Росіяни стріляють ракетами не через міст. Росіяни стріляють ракетами, бо можуть.
Росіяни нас обстрілюють тому, що ми – українці.
Жодного зв’язку між цими подіями немає. І обстріли, і вихід з зернової угоди росіяни планували заздалегідь. Перше – в рамках залякування цивільного населення на фоні успіхів сил оборони України, друге – в рамках залякування цивілізованої світової спільноти перед самітом G20.
Не варто повторювати російські брехливі тези, росіяни шкодять Україні та українцям (та й цивілізованому світові) лише через те, що ми існуємо. Бо просто поки що можуть. А Україна та українці за це дають їм тягла. Так буде й надалі.
Попередній дійсно великий обстріл відбувся 10 жовтня, майже три тижні тому. З тих пір і до сьогодні ворог продовжував бити ракетами по окремих об'єктах, але без мети повторити одночасний масовий залп ракет.
Чому? Навряд через те, що вирішив пожаліти цивільне населення. Скоріше за все, йому потрібен був час. На дорозвідку, підготовку ракет та їхніх носіїв до нової атаки, планування та доведення задачі. Знаючи, що ворог поспішає, можна дійти висновку, що оці 2,5-3 тижні – той мінімальний час, що потрібний росіянам для підготовки нових масованих ударів залпом в 60+ ракет.
Кілька цікавих міркувань. По-перше, кожен виліт стратегічного бомбардувальника – це серйозне зменшення його ресурсу, бо найновіші з них виготовлені 30 років тому, а найстарші – понад 50. Кожна така атака, хоч і завдає шкоди цивільному населенню, але зменшує для ворога хоч на одну атаку по наших військових. Рано чи пізно, це старе залізо почне падати.
По-друге, хибно вважати, що росіяни сьогодні запустили «атвєтку» за Севастополь і нашу успішну суботню атаку на їхній флот. Таку операцію неможливо підготувати за дві доби. Вірогідніше, що якраз наш удар по севастопольській бухті був превентивним – саме з метою вивести з ладу носії «Калібрів» напередодні запланованої ворогом ракетної атаки.
Ну і по-третє, за останній тиждень Збройні Сили утилізували майже чотири тисячі особового складу росіян. Це – третій результат з початку вторгнення (більше було лише в перші два тижні). Це саме те, на що ми маємо насамперед звертати увагу. Про це ми маємо давати коментарі західній пресі: ми повинні виглядати жертвою, але такою жертвою, яка під важкими ракетними обстрілами здобуває перемоги на полі бою. Наші партнери мають бачити результат своєї допомоги, а не лише плач та сум.
За прикладом минулого масованого обстрілу варто очікувати повторної (але менш масованої) атаки завтра, після дорозвідки. Подивимось, чи вона буде. А далі, коли росіяни знову напружаться за 2-3 тижні, ми вже матимемо два сучасних комплекси ППО Nasams.
Велика шана ДСНС та ремонтникам, які роблять неможливе. Велика шана Силам оборони, які тримають фронт.
Росія програє війну. І наголос в слові «програє» можна ставити на будь-яку з останніх двох літер.