Доля України вирішувалася на серветці у буфеті Верховної Ради
Українська політика – це завжди трохи театр абсурду, трохи «Квартал», трохи «Вечірня казка»
Цей матеріал можна було назвати «Сан Санич і серветка долі»...
Колись Мороз включав диктофон з розмовами Кучми.
Тепер ми включаємо диктофон з записами самого Мороза.
У свіжому інтерв’ю для «Главкома» 81-річний класик української політики згадує в деталях свій «головний тріумф»: «Я підсів до Януковича у буфеті, взяв серветку і накидав план…».
Саме там, між першою стравою та десертом, було народжено ту злощасну коаліцію, яка врешті змила у політичне небуття усіх її учасників. Один буфет – мінус Соцпартія, мінус репутація, мінус…, мінус…
Але Мороз не шкодує.
– «Якби цього не зробив я, це зробив би Ющенко».
В інтерв’ю Сан Санич яскраво пояснює, як все в Україні пішло шкереберть після Помаранчевого майдану:
– «Ющенко так ненавидів Юлю, що домовлявся з Януковичем».
Урешті «Юлі дісталась труба, а Ющенку – глечики».
Сам Мороз тим часом все більше впадає у мистецтво. Пише вірші, книжки, виступає перед студентами, і, за власними словами, щодня веде «записки» і... шкодує, що його порадами не користується Зеленський.
– «Я пропонував Зеленському бути його радником. Навіть таємним».
Загалом не дивуйтеся, бо українська політика – це завжди трохи театр абсурду, трохи «Квартал», трохи «Вечірня казка»…
і ще трохи заманливих цитат:
- «Наше вінницьке відділення прекрасно знало, що собою представляє Петро Олексійович…»
- «Можливо, Валентина Семенюк була дещо наївною у стосунках з людьми...»
- «Не сумніваюся, що Марчук володів усією інформацією про вбивство Чорновола»
- «Я знаю, хто прослуховував Кучму...»
- «Мельниченко спочатку звернувся до Тимошенко і Симоненка...»