Російський слід у Африці

Події в Нігері виглядають для більшості українців дуже далекими, нецікавими і неважливими. Військовий переворот в Нігері став четвертим в країнах Західної Африки за два роки. Всі – за тієї чи іншої участі РФ.

Російські прапори на вулицях в цих країнах – маніпуляція, але вона накладається на цілком реальні негативні почуття щодо Заходу взагалі і Франції зокрема. Росія хоче виглядати як «годувальник» – через поставки зерна та добрив і «захисник» – через діяльність Вагнера та інших російських приватних військових компаній. Стратегія примітивна, але цілком працююча, більш того Захід ще не знайшов ефективної «вакцини» проти неї, особливо на фоні того, що китайці активно використовують РФ в цілях контролю над Африкою. Наша війна з РФ уповільнила російські зусилля на цьому континенті, але не припинила їх. Події а Африці звісно вимагатимуть від Заходу щоденної уваги, що відволікатиме її від нас, але не критично, адже це все розглядається в єдиному контексті протистояння з РФ.

Тим не менше це реальний виклик. До того ж в Африці все наразі розглядається через призму орієнтації на Захід або неЗахід, нас бачать як країну, дотичну до Заходу, і відповідно так і формується ставлення до нас. А Захід в Африці майже жодного позитиву не викликає і не тільки через колоніальне минуле. Це якраз той випадок, коли наше прагнення стати частиною Заходу – ціннісно та політично, створює для нас нові виклики, які тільки розмовами та постачанням зернових не владнати. Але в Африці дуже добре заходить здатність бути сильним і не йти на компроміси – знаю з свого особистого спілкування. Україна зламала міф про «непереможність» РФ і російської армії – це має стати складовою нашої м'якої сили в Африці. Звісно, не тільки на словах, а з готовністю поділитися досвідом після війни – це може зробити нас унікальними а Африці і створити новий, вже не «пострадянський» імідж України.