Путін провалив розмін України, а на ракетні удари йому готують відповідь
Росія так і не вийшла з сирійського глухого кута
Будь-яка така дія має кілька цілей. Але якщо оцінювати її як відповідь на «Томагавки» президента США Дональда Трампа, то відповідь через півтора місяця не буде мати наслідків. Насамперед, це спроба показати ефективність техніки. Сирія для Росії є полігоном.
Роль Росії у сирійському конфлікті мало змінилася. Коли Росія влізла в Сирію - це була очевидна спроба президента РФ Володимира Путіна показати, що він світовий лідер, був розрахунок почати торгівлю. Якого роду торгівлю, як можна міняти Сирію на Україну – ніхто не пояснював. Втім, загальний задум його був зрозумілий: показати який я впливовий світовий гравець, в світі гравців, крім мене й Америки немає. Той же Китай не лізе в Сирію, Євросоюз і країни НАТО діють спільно з Америкою, а ми – перпендикулярні, єдина сила яка, по-перше, глобальна, а, по-друге, абсолютно незалежна від американців. Але була найголовніша мета – показати, що ви тупцюєте тут і нічого не можете, а ми одним молодецьким ударом роздавимо всіх і змінимо ситуацію докорінно. Минуло майже два роки. Докорінно ситуація не змінилася. Але, безумовно, завдяки діям Росії, військові позиції президента Сирії Башара Асада стали міцнішими, а політичні позиції залишились такими ж: американці, європейці, турки і саудівці його не визнають, а визнають його Іран, який його утримує та годує, і Росія.
Політично в Сирії Росія нічого не домоглася. Вихід з міжнародної ізоляції? У тій мірі, в якій вона була, тією вона і залишилася. Путін два роки тому не був недоторканним – до нього їздили, він їздив, з ним спілкувалися, але він і зараз їздить, спілкується. Ніхто, як відомо, ніякі санкції не зняв, у "Великій вісімці" його ніхто не відновив. У нього не вийшло змінити свій статус з великого і жахливого на статус великого і важливого, він так і залишився великим і жахливим. Це другий результат сирійської кампанії.
Третій результат у Сирії – розміняти Сирію на Україну. Ми бачимо, що спочатку це була якась нісенітниця, і зараз це неможливо.
Тому я б не сказав, що за останній час позиції Росії в Сирії змінилися, вони такі ж, як і були – глухий кут.
Спроба Трампа об'єднати арабські держави в близькосхідне НАТО вдарить по Путіну й Асаду. Слід розуміти, що у Сирії воюють Саудівська Аравія та держави Перської затоки. Так, їх громадяни там не воюють, але вони повністю оплачують цю опозицію і забезпечують її всім необхідним. Ця опозиція знаходиться щодо Саудівської Аравії в такому ж становищі, як і ДНР-ЛНР — у відношенні до Росії. Воюють саудівці навіть не проти Асада, а воюють проти Ірану. Це давня ірано-саудівська ворожнеча, яка нині перетворилася на війну. Це і є головний нерв близькосхідної політики. Якби Дональду Трампу вдалося об'єднати ці держави проти Ірану, створивши "антиіранське НАТО", то це б дуже посилило позиції Саудівської Аравії. Хоча, з точки зору реальності, це мало що змінить, оскільки війна вже йде. Я не впевнений, що з цих планів щось вийде.
Взагалі Трамп дуже поганий поки політик. Крім розмахування руками і того, що він відштовхнув прем'єра Чорногорії, більше великих успіхів поки не значиться. Що стосується Росії, то їй абсолютно нічого робити на Близькому Сході. У неї немає ніяких інтересів в Сирії. Всі розмови про те, що вона знаходиться там, щоб заважати будувати газопровід – це просто анекдот. Хто буде будувати в Сирії газопровід? У них ще 20 років буде продовжуватись громадянська війна. Це рівносильно тому, що Росія знаходиться в ДНР, щоб не дозволити Ахметову побудувати там новий металургійний комбінат. Хто і що там буде будувати? Це дике місце, дике поле. Так і в Сирії. Жодних газопроводів там ніхто будувати не буде, а інших розумних причин для перебування там Росії немає. Це чистий піар і стовідсоткові понти. Але якщо буде створено близькосхідне НАТО, то по цих понтах буде завдано серйозного удару.